З 14 по 16 лютого 2020 року у Мюнхені проходила 56-а Конференція з безпеки. Наступна пройде 19-21 лютого 2021 року. Заявив про це її голова Вольфганг Ішингер, закриваючи форум 16 лютого. Даючи оцінку нинішній конференції, Ішингер зазначив, що її тема – Westlessness, або «беззахіддя», «брак Заходу» – спровокували чимало дебатів. У конференції взяли участь близько 600 поважних гостей, включно майже 40 голів держав і урядів, понад 100 міністрів закордонних справ і оборони. Переважна більшість панелей була присвячена європейській та євроатлантичній тематиці. Дещо менше цього разу був фокус на близькосхідній тематиці, трохи більший – на Центральній Азії. Україну на форумі представляли Президент Володимир Зеленський, який виступив та взяв участь у дискусії, а також ряд міністрів, які провели на полях форуму двосторонні зустрічі.[1]
Та попри промовисті витупи лідерів провідних країн, гучний резонанс викликав план припинення війни в Україні оприлюднений наконференції 14 лютого 2020 року, який підготували три міжнародні організації у співпраці з Російською радою з міжнародних справ. Організатори запропонували такі 12 кроків припинення війни в Україні:
1. Відновлення роботи Спільного центру з контролю та координації питань припинення вогню на Донбасі за участі українських та російських військових
2. Створення "нормандського формату" на рівні військових
3. Відкриття доступу для СММ до всієї території Східної України (про Крим не згадується) та нових пунктів пропуску через лінію дотику
4. Вирішення питання безвісти зниклих
5. Запуск програми розмінування
6. Запуск програми відновлення Донбасу із залученням міжнародних донорів, при цьому Росія може стати однією зі сторін, що з доброї волі інвестують у відбудову регіону.
7. Відновлення торгівлі між Україною та Росією на принципах ЗВТ.
8. Поступове зняття санкцій з Росії (у документі має назву "зміна санкційного режиму") із розробкою відповідного плану (зараз, як відомо, передбачається що санкції мають бути зняті лише в разі повного виконання "Мінська"); із контексту випливає, що йдеться про послаблення тиску на РФ щодо деокупації Донбасу
9. Пошук та деактивація небезпечних джерел радіації у зоні конфлікту на Донбасі
10. Діалог у державах НАТО щодо взаємної безпеки, "для подолання речей, які розділяють" (у документі прямо не уточнюється, про що йдеться і чи має Росія бути частиною такого діалогу)
11. Визначення пріоритетних сфер зближення між ЄС та Росією із розвитком людських та економічних зв’язків.
12. Запуск всеукраїнського загальнонаціонального діалогу щодо визначення нової ідентичності України, який врахує погляд сусідів України, включаючи Росію. Зазначається, що предметами цього діалогу мають стати питання історії, національної пам’яті, мови, ідентичності та меншин.[2]
14 лютого 2020 року Міністерство закордонних справ України заявило про незгоду із ідеями щодо врегулювання конфлікту між РФ та Україною, які були оприлюднені у п’ятницю в Мюнхені. У зовнішньополітичному відомстві наголосили, що не вважають одіозний документ офіційною пропозицією, яка потребує розгляду з боку України. Поза тим, МЗС підкреслило, що не згодне із запропонованими ідеями: "Тези, що містяться в цьому документі, не відповідають офіційній позиції Української держави".[3]
Андрєй Кортунов, генеральний директор Російської ради з міжнародних справ, яка є одним з ініціаторів скандального мюнхенського "мирного плану" щодо конфлікту на Донбасі, заявив, що не варто вбачати в цьому документі "зловісні політичні задуми" і "мюнхенську змову". Щодо пункту цього документу відносно початку національного діалогу про українську ідентичність, у тому числі з Росією, він додав, що це було б корисним для України. "Україна є дуже плюралістичним суспільством і для неї такий діалог був би корисним. Щодо участі інших країн-сусідів - це питання до українського керівництва, наскільки воно готове до такого діалогу", - сказав гендиректор РРМС.[4]
15 лютого 2020 року Володимир Зеленський виступив з промовою на Мюнхенській конференції. Зокрема він звернув увагу на те, що війна проти України триває. «Я хочу звернути вашу увагу, що не зовсім коректно говорити "війна в Україні". Це – війна в Європі <…..> Сьогодні Україна продовжує послідовно та неухильно дотримуватися мирного, дипломатичного шляху врегулювання у відповідності з нормами міжнародного права. Але повну тишу поки, що не вдалося забезпечити». Водночас Президент України відкунув можливість переговорів з представниками ОРДЛО. «Ми готові до діалогу з мирним населенням цих територій. Але не з тими, хто є невизнаним з точки зору міжнародного права, а отже, не може представляти місцеве населення. До того ж я багато разів спілкувався зі звичайними людьми з тимчасово окупованих територій. Та об’єктивно голос Донбасу – це не тільки їхня думка. Адже є ще щонайменше півтора мільйона донеччан і луганців, які були змушені покинути свій рідний дім. Саме тому ми ініціювали створення громадської діалогової платформи "Мир Донбасу", до якої вони мають бути залучені». Також Зеленський додав: «Наше бажання сьогодні – провести місцеві вибори по всій території України, включно з окремими районами Донецької і Луганської областей, у жовтні 2020 року. Хотілося б, щоби і на території Криму. Але зробити це без елементарних безпекових і політичних умов, порушуючи Конституцію України та міжнародні стандарти демократичних виборів – є неможливим для нас.»
Щодо нових умов розведення сил Володимир Зеленський запропонував наступне: «Хочу розповісти про ініціативу української сторони щодо розведення за так званим секторальним принципом. Відповідно до нього, лінія розмежування розбивається на сектори. Здійснюється поступове розведення сил і засобів. Перехід від одного сектора до наступного можливий лише після того, як СММ ОБСЄ верифікує, що у секторі відсутні будь-які незаконні збройні формування, озброєні війська та військова техніка. Вже найближчим часом ми детально поінформуємо учасників Нормандського формату про зміст цієї ініціативи. Згадуючи домовленості в Нормандському форматі, не можу не сказати про надійний, безпечний і цілодобовий доступ СММ ОБСЄ на всій тимчасово непідконтрольній території України. На жаль, його досі там немає. Вкотре наголошую, що ефективна робота СММ ОБСЄ з моніторингу та верифікації є ключовою умовою для успішного виконання безпекового пакету Мінських домовленостей.» Підсумовуючи доповідь Зеленський наголосив: «Наше ключове завдання сьогодні – забезпечити неухильне виконання досягнутих у Парижі домовленостей. Щодня крок за кроком ми рухаємося на шляху до миру. Але це дорога з двостороннім рухом, і ми чекаємо кроків назустріч. Я твердо переконаний, що без припинення вогню на сході України та повернення Криму ми не можемо полагодити пошкоджену систему регіональної безпеки в Європі».[5]
Як діяти Україні? Що ми можемо протиставити таким російським дипломатичним нападам? Підходи, описані в документі неприпустимі. Настав час і Україні говорити про нашу втому. Ми втомились від лицемірства. Від неспроможності великої Європи відстояти свої ж принципи. Ми стомились від примусу нас до діалогу з людиною, яка не здатна чути нічого крім слів про велику імперію. Яка доводить, що Україна й українці ніщо, пусте місце. Ми стомились від того, що нам 6 років ставлять вимоги та малюють 12-крокові плани дій. Намалюйте їх краще для Путіна. Ми втомились що на різних платформах під Росію міняють правила гри та правила притягнення до відповідальності. Ми втомились від гучних промов і слів підтримки. І від браку дій ми також втомились. Але при всій цій втомі ми стоїмо міцно і тримаємо оборону навколо європейської демократії. Саме Україна стала оплотом європейської та світової безпеки. І хотілось би, щоб про це не забували ті держави, які називають себе друзями та партнерами України.[6]
Отже, завдяки створенню цинічних «12 кроків» прибічниками Кремля конференція дістала влучну назву «Мюнхенська змова - 2020», адже те, що пропонується є абсолютно неприйнятним для нашої держави. Утім, важливим моментом цієї конференції стало те, що В.Зеленський під час своєї промови виключив можливість переговорів з представниками ОРДЛО та заявив, що жодної умови для зустрічі в Нормандському форматі, яка також піднімалась під час безпекової конференції не виконано, лише те, на що погодився Путін. Але в сьогоднішніх реаліях «дотримуватися мирного, дипломатичного шляху врегулювання у відповідності з нормами міжнародного права», як зазначив президент України не вийде, адже процес мирного врегулювання не ефективний, що власне і демонструють 6 років війни з Російською Федерацією.