Інститут зовнішньополітичних досліджень

укр
eng
+38 (044) 287 52 58

Інститут зовнішньополітичних досліджень

тел. +38 (044) 287 52 58

Нарешті президент В. Зеленський почав відвойовувати український інформаційний простір окупований російською пропагандою

Перша декада лютого ознаменувалась непересічною подією в сфері опору російській гібридній війні. Президент України Володимир Зеленський своїм указом ввів негайно в дію рішення Ради національної безпеки і оборони (РНБО) «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» - і в результаті з ефіру в той же день, 2 лютого, зникли три загальнонаціональні канали: 112, News One і ZIK.

Депутат Тарас Козак, на якого наклали санкції є представником партії, яка відверто виступає за поновлення контактів з Росією за будь яких умов «Опозиційна платформа - За життя». Втім, Козака називають лише формальним власником заблокованих телеканалів: вважається, що фактично вони належать одному з лідерів ОПЗЖ Віктору Медведчуку, якого багато хто в Україні вважає головним «внутрішньоукраїнським агентом Кремля». За останніми соціологічними опитуваннями підтримка санкцій через тиждень після введення зросла на 7%  і становить наразі 57%, а частка проти складає 37%.  Немає одностайності й на міжнародній арені з цього приводу. Офіційна підтримка такого рішення була отримана від представників «Великої Сімки» та Сполучених Штатів, від ЄС наразі немає офіційної реакції. Міжнародна і Європейська федерації журналістів засуджують введення санкцій проти трьох телеканалів, як і Російська Федерація, яка виражає стурбованість ситуацією. 

Згодом в Офісі президента розповіли, що санкції проти Козака були введені через те, що той застосовував схеми постачання вугілля з окупованих Росією територій Донбасу, і це могло сприяти фінансуванню тероризму. А санкції проти каналів були обґрунтовані фінансуванням з Росії. В офісі президента також відзначили, що закриття каналів не мало нічого спільного з проблемами свободи слова чи цензурою - вони були заблоковані з метою захисту нацбезпеки країни, оскільки використовувалися для відкритої і агресивної пропаганди цінностей держави-агресора. Однак у першій половині дня в середу найбільшою інтригою було те, як відреагують на події навколо "каналів Медведчука" західні партнери Києва, які пильно стежили за станом свободи слова в Україні. І, як випливає з їх реакції, українська влада може зітхнути з полегшенням: її не розкритикували за кричущі порушення свободи слова, про які говорять на закритих телеканалах. 

США підтримують зусилля з протидії ворожому впливу Росії, обережнішою була реакція Брюсселя. Представник Зовнішньої дипломатичної служби ЄС нагадав, що Євросоюз надає величезного значення свободі слова, а будь-які вжиті урядом заходи щодо незалежних ЗМІ повинні бути пропорційні меті. 

Прогнозовано розкритикували рішення української влади в Москві. Небагатослівність російської реакції на те, що відбувається зі ЗМІ, які багато хто вважає проросійськими і які пов'язані з Віктором Медведчуком, змусила багатьох аналітиків визнати, що українська влада розрахувала час операції з відключення телеканалів практично ідеально. У цій ситуації, в якій знаходиться російська влада, не може надати підтримку в Україні своїм симпатикам в повномасштабному обсязі, оскільки приділяє всю увагу боротьбі з демонстраціями прихильників Навального  і не дуже конструктивному діалогу з Заходом, який звинувачує Кремль у переслідуванні опозиції.

Наслідки такого відчутного удару по російській пропаганді в Україні можуть стосуватися не тільки сфери боротьби з російською інформаційною агресією, але й позначитися на внутрішньополітичній ситуації в країні. Теоретично введення Зеленським санкцій проти "каналів Медведчука", що грають чималу роль в рейтинговому підйомі ОПЗЖ, дасть можливість президенту України: по-перше, вирвати з  рук Віктора Медведчука ключове знаряддя агітації, що імовірно зупинить зростання популярності його партії; по-друге, підвищити свої активи серед виборців, які негативно ставляться до самого факту мовлення в Україні "проросійських" каналів.

Адже, один з ключових мотивів критики Зеленського його патріотично налаштованими опонентами - це закиди в занадто миролюбній політиці щодо Москви. Після такого кроку як рішуче закриття «каналів Медведчука», яке називають "правильним, але незаконним", критикам президента потрібно буде придумати нові звинувачення на адресу Зеленського з метою його подальшої дискредитації.

Проблема полягає в тому, що Україна не веде консультації з приводу цієї ситуації і довіра до держави, яка може в екстреному порядку за добу обмежити діяльність ЗМІ будь якого штибу може упасти та  викликати занепокоєння навіть у наших партнерів. Як повідомив на днях міністр закордонних справ Кулеба, що Україна не вела перемовин і, консультації із своїми партнерами щодо санкції напередодні їх введення і що є адекватним оскільки, це внутрішня справа України – протидія інформаційному впливу Росії. Втім продовження інертного стану дипломатичних місій, які б мали проводити на місцях роз’яснення з приводу санкцій породжують питання того які думки будуть сформовані в інформаційному вакуумі, де Україна не надає аргументів, а журналістські спілки світу, як і інституції з нагляду за свободою слова, як і Росія активно заповнюють той вакуум розуміння ситуації, який наша держава мала б заповнити першочергово, адже це імідж та репутація, високий рівень яких в сучасному світі є важливим показником – маркером для інших країн для формування враження про контрагента та характеру взаємодії з ним. 

Іншою проблемою, що навіть зараз не дасть можливість розповсюдити українську точку зору, це той факт, що у неї просто на всього не буде основи для обґрунтування. Той факт, що влада не оприлюднили результати розслідування Служби безпеки України, які, власне, і стали причиною введення санкцій, не дозволяє оцінити обґрунтованість рішення РНБО і тому у випадку пріоритезації просування на міжнародній арені чи лише серед країн-партнерів власного погляду з приводу події буде малоефективним, адже буде нівельоване нетранспарентністю діяльності. 

Захід підтримує Україну у її протистоянні російській агресії і не має сумніву в її відданості демократичним цінностям, але сам факт неспроможності просування власної точки зору є важливим сигналом. В інший раз подібна слабкість може завдати великої шкоди українським перспективам євроінтеграції та співпраці з певними партнерами.