19 лютого 2021 року відбулась щорічна Мюнхенська конференція з безпеки, яка пройшла під назвою «Поліпандемія». Протягом багатьох років Мюнхенська конференція з безпеки є центральним міжнародним форумом для дебатів щодо тем, пов'язаних з безпековою політикою. Цьогорічний захід був особливим, адже, по-перше, він проводився в онлайн-форматі, а по-друге – вперше участь у конференції взяв чинний президент Сполучених Штатів Америки. По-третє, цього року Мюнхенська конференція проходила без представників Росії та Китаю. Серед спікерів, зокрема, були президент США Джо Байден, канцлерка Німеччини Ангела Меркель, президент Франції Еммануель Макрон, прем'єр-міністр Сполученого Королівства Борис Джонсон, президент Європейської Ради Шарль Мішель, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.
Учасники конференції протягом своїх виступів робили акцент на відновленні трансатлантичної єдності. Джозеф Байден декілька разів підтвердив наміри США тісно взаємодіяти з європейськими партнерами для спільної протидії безпековим загрозам. Було наголошено на готовності Сполучених Штатів виконати, в разі необхідності, свої зобов’язання згідно з п’ятою статтею статуту Північноатлантичного альянсу, в якій міститься положення, що напад на одну державу-члена значить напад на всі держави НАТО. Протягом виступу Байден декілька разів повторив фразу «America is back», вкотре окресливши наміри активно долучатись до розв’язання міжнародних питань, в тому числі, в контексті українського питання. Президент Сполучених Штатів заявив, що безпека України є «життєво важливою проблемою для Європи і США».
Канцлерка Німеччини Анґела Меркель, у свою чергу, закликала американського президента Джо Байдена до тіснішої співпраці у протистоянні викликам з боку Росії та Китаю. «Є багато справ. Німеччина готова до відкриття нової глави в трансатлантичному партнерстві», - заявила вона. Говорячи про Україну канцлерка констатувала відсутність видимого прогресу в реалізації мінських домовленостей та зазначила, що «коли йдеться про суверенітет і територіальну цілісність України, ми не досягли жодного прогресу в останні роки». За її словами, конфлікт в Україні та поведінка Росії – це один з важливих викликів, які стоять перед трансатлантичним партнерством ЄС і США. «Тому нам необхідний жорсткий порядок денний щодо Росії, спільний порядок денний. Ми повинні запропонувати співпрацю, з одного боку, але, з іншого боку, ми повинні чітко зрозуміти наші розбіжності», - додала канцлерка.[1]
Варто звернути увагу і на виступ президента Франції Еммануеля Макрона, який, схоже, змінив своє ставлення до Північноатлантичного альянсу з обранням Байдена президентом США. «Я справді вірю в НАТО», - сказав Макрон під час Мюнхенської конференції з безпеки, більш ніж через рік після своєї заяви, що Альянс переживає «смерть мозку». Президент Франції заявив, що його концепція «європейської стратегічної автономії» в оборонному секторі не означає, що він хоче відійти від Сполучених Штатів, але що це зробить Європу більш надійним партнером і зміцнить НАТО. Як зазначив Олексій Їжак у своїй статті для видання «Дзеркало Тижня», Макрон, а до нього – й інші французькі президенти завжди говорили про європейську самостійність, добираючи аргументи, які відповідали духові часу. З виступу Макрона випливає, що Франція, як і Німеччина, буде підтримувати посилення НАТО необхідними ресурсами.[2]
В цілому, промови, які пролунали під час Мюнхенської конференції є позитивними для України. Європейські партнери розуміють відсутність прогресу в мінському форматі, проте чи готові вони піднімати ціну для Росії за агресію проти України для подальшого вирішення конфлікту і повернення окупованих українських територій, залишається питанням.
За декілька днів до Мюнхенської конференції Володимир Путін, коментуючи під час зустрічі з лідерами фракцій Держдуми закриття каналів Медведчука в Україні та санкції проти «Північного потоку - 2», сказав наступне: «Чому так все крутиться навколо «Північного потоку - 2»? – Хочуть змусити Росію платити за їхній геополітичний проєкт «Україна»». Використовуючи термін «геополітичний проєкт» Путін вкотре ставить під сумнів державність України. Цей же термін використав днями пізніше прес-секретар президента РФ Володимира Путіна Дмитро Пєсков. З ростом солідарності всередині Північноатлантичного альянсу збільшується й агресія Російської Федерації. Після закриття проросійських каналів відбулося загострення конфлікту на Сході. Оскільки Кремль втратив інформаційні важелі впливу всередині України, Росія активізує військову компоненту. Тому, активна підтримка Західних країн та реальне посилення тиску на Росію сьогодні є вкрай необхідною для України. Проте, не зважаючи на заклики до більшої єдності та стримування Росії на Мюнхенській конференції, між державами Заходу все ще існують розбіжності у підходах до відносин з РФ. Проект «Північний потік - 2», про який згадував Путін, є яскравим прикладом.
Наразі уряд Німеччини і парламентські фракції правлячої коаліції розглядають чотири варіанти ситуації з газопроводом «Північний потік-2» на тлі загроз санкцій з боку США. Як повідомляє «Європейська правда», про це пише німецьке ділове видання Handelsblatt. Федеральна влада обговорює, як задовольнити претензії американців і змусити їх відмовитися від санкцій щодо компаній, що беруть участь в проекті. Один з можливих варіантів - використовувати трубопровід як «запірний механізм», тобто припинити поставки газу по «Північному потоку-2», якщо Росія скоротить обсяги газу, що транспортуються через Україну. Такий сценарій викликає безліч питань «з правової і політичної точки зору», хоча у Вашингтоні він в цілому вітається. Другий варіант передбачає тимчасову зупинку будівництва на час продовження переговорів з США. Обговорюється створення комісії за участю представників США і країн ЄС. Третій сценарій передбачає значне збільшення інвестицій в енергетичний сектор України і посилення співпраці в галузі енергетики. По четвертому варіанту будівництво повинно бути завершено, незважаючи на погрози і критику проекту, але це неминуче погіршить відносини з США. Уряд Німеччини намагається знайти пакетне рішення, яке задовольняє претензії всіх зацікавлених сторін.[3]
Підсумовуючи, Мюнхенська безпекова конференція цього року пройшла під гаслом трансатлантичної єдності. Сполучені Штати підтвердили свою рішучість активно взаємодіяти з європейськими союзниками у вирішенні міжнародних проблем, а лідери європейських держав, в свою чергу, окреслили наміри брати на себе більшу відповідальність у безпековому вимірі. Проте, залишається питання, чи дійсно готова Європа пожертвувати економічними інтересами та збільшити тиск на Російську Федерацію, яка на фоні заяв Західних держав пішла на загострення конфлікту на Донбасі, у відповідь на дії українського уряду, які спрямовані на боротьбу з російською пропагандою і зменшення російського впливу в Україні?