Інститут зовнішньополітичних досліджень

укр
eng
+38 (044) 287 52 58

Інститут зовнішньополітичних досліджень

тел. +38 (044) 287 52 58

Міграційна атака проти Польщі та реакція ЄС

Ситуація на польсько-білоруському кордоні у листопаді досягла свого апогею. Те, що криза є штучною керівництво Білорусі навіть не намагається приховувати. Білоруські спецслужби організовують перевезення мігрантів, координують їхні пересування та спроби штурму польського кордону. На додаток, білоруська влада ще й наживається на біженцях за рахунок продажу візи. В інтерв’ю BBC Олександр Лукашенко прямо заявив, що його люди «цілком ймовірно» допомагають мігрантам незаконно потрапити до Польщі. Станом на сьогодні серед польських прикордонників є постраждалі, а один загинув в результаті нещасного випадку.

Майже 6 місяців знадобилось країнам Євросоюзу та НАТО, щоб зрозуміти загрозу штучно створеної режимом Олександра Лукашенка кризи і почати обговорювати можливість скликання консультацій з союзниками відповідно до статті 4 статуту НАТО. Наразі у Польщі та Литві запроваджено надзвичайний стан, Великобританія надіслала обмежений контингент для допомоги та, ймовірно, для моніторингу ситуації і кращого розуміння поточного становища. Однак, досі країни-члени Північноатлантичного альянсу не вдалися до координованих дій для відсічі гібридної агресії. По лінії ЄС, Жозеп Боррель запропонував створити до 2025 року військові сили швидкого реагування у розмірі 5 тисяч солдатів для відповіді на гібридні атаки проти блоку, такі як, наприклад, атака Білорусі на Польщу.

Варто зауважити, що після підписання інтеграційного декрету та затвердження 28 союзних програм, у т.ч. військової доктрини, між Республікою Білорусь та Російською Федерацією, Олександр Лукашенко остаточно втрачає автономність і впадає у повну залежність від Володимира Путіна. Розуміючи це, Ангела Меркель спробувала домовитись з очільником Кремля щодо зупинки атаки мігрантами східноєвропейських кордонів Європи. Президент Росії, своєю чергою, підштовхнув Ангелу Меркель до прямих перемовин з нелегітимним президентом Білорусі, що Меркель і зробила, двічі зателефонувавши Лукашенку, тим самим обуривши європейських союзників Німеччини. За інформацією Bild, Меркель не відкинула можливості непрямої фінансової допомоги Білорусі для будівництва житла мігрантам на польсько-білоруському кордоні. Особливо гостро перемовини Меркель з Лукашенко розкритикували у Польщі: «Канцлерка Ангела Меркель порушує всі принципи ЄС, самостійно розмовляючи з Мінськом та Москвою. Її поведінка нагадує найгірші моменти історії, коли до країн Центральної Європи ставилися як до об'єктів політичного торгу», – заявила євродепутат, колишній прем'єр Польщі Беата Шидло. Тим часом Анджей Дуда заявив, що Польща не визнає переговори між Німеччиною та Білоруссю на тему міграційної кризи, проведені за її спиною. «Ми – суверенна держава, яка має право вирішувати самостійно», – заявив Дуда.

Не зважаючи на будь-які домовленості, можна очікувати, що гібридна агресія з використанням мігрантів проти Євросоюзу продовжиться. Цілком можливо, що серед мігрантів будуть бойовики та члени терористичних організацій, які матимуть на меті дестабілізувати європейські країни шляхом влаштування терактів. У першу чергу дана ситуація грає на руку Президенту Росії Володимиру Путіну, який використовує Лукашенка у своїй великій стратегії проти Заходу. Тема мігрантів є дуже чутливою для ЄС. Раніше мігрантів вже використовував президент Туреччини Реджеп Ердоган для посилення своїх позицій на перемовинах з Євросоюзом. Це питання завжди викликало багато суперечностей всередині ЄС та негативно впливало на єдність організації. Такі дії вписуються у концепцію російського ведення війни, коли невійськові методи у вигляді інформаційного, економічного, енергетичного тиску на першому етапі дестабілізують внутрішньополітичну ситуацію всередині країни проти якої спрямована агресія. Далі невійськові методи доповнюються військовою компонентою. Наразі мігранти атакують європейські кордони з території Білорусі, а тим часом навколо українських кордонів, а також біля Білорусі, Росія концентрує війська для потенційного наступу.

Олександр Лукашенко вже заявив щодо можливого перекриття газопроводу, що проходить територією Республіки Білорусь у Польщу і далі – до Німеччини. Перекривши газогін «Ямал – Європа», нібито через позицію самопроголошеного президента Білорусі, Володимир Путін матиме додатковий аргумент щодо нагальності введення в експлуатацію «Північного потоку – 2». Таким чином, Російська Федерація поступово досягає зовнішньополітичних цілей шляхом тиску на Україну та країни Європейського Союзу.

В умовах гібридної агресії Путіна та Лукашенка проти Заходу, Україна має координувати дії з країнами Північноатлантичного альянсу та зміцнювати кордон з Білоруссю шляхом розбудови інженерних споруд та збільшення кількості збройних сил. За ділянку білорусько-українського кордону відповідає два оперативних командування: «Північ» та «Захід». За інформацією, яку повідомив заступник начальника Генерального штабу ЗС України Сергій Наєв, під час зростання небезпеки з півночі посилюється розвідка і за потреби збільшують щільність оборони: посилюють угруповання протиповітряної оборони, розгортають додаткові підрозділи зенітно-ракетних військ та авіації. Військові, однак, не кажуть, як саме українська армія посилила оборону північних регіонів через переміщення російських військ та ситуацію в Білорусі - це закрита інформація.[1]

Залишається питання чи достатньо спроможностей українського угруповання, щоб відбити потенційний наступ з боку Росії. За інформацією The New York Times, США та ЄС працюють над тим, щоб розробити план дій в разі російського вторгнення в Україну. Йдеться насамперед про накладання санкцій на сектори економіки Росії, які все ще працюють без обмежень.[2] За 8 років агресії проти України, санкції не змінили поведінки Росії. РФ забезпечила собі економічний розвиток у нових умовах, а агресивна поведінка на міжнародній арені тільки посилюється як на українському, так і на європейському напрямках. Тому, у перспективі варто очікувати продовження агресії Російської Федерації проти ЄС та України.


 

  1. https://www.bbc.com/ukrainian/features-59294994
  2. https://zn.ua/ukr/POLITICS/ssha-ta-sojuzniki-pratsjujut-nad-tim-shchob-nedopustiti-vtorhnennja-rf-v-ukrajinu-nyt.html