Травневі політичні події заклали підґрунтя до ще більш динамічних процесів в міжнародному житті. Саме тому червень обіцяє бути ще більше насиченим заходами, зустрічами і рішеннями. Так, 11-13 червня відбудеться Саміт Великої сімки. Після цього, 14 червня, очікується саміт Північноатлантичного альянсу, 15 червня саміт США-ЄС, а на 16 червня заплановано зустріч президентів Сполучених Штатів Америки та Російської Федерації у Женеві. Проте, чим ближче до цих важливих зустрічей, тим більше з’являється тривожних сигналів для України, питання агресії проти якої, схоже, відходить на другий план на фоні інших чинників міжнародного порядку денного.
У травні стало відомо, що Байден змінює свою позицію щодо побудови газопроводу «Північний потік-2». У спадок від минулої адміністрації, новому керівництву Сполучених Штатів дістались жорсткі санкції проти російсько-німецького проєкту, схвалені Конгресом та президентом Дональдом Трампом. Проте, наразі адміністрація Байдена оголосила, що санкції будуть введені лише проти підрядників трубопроводу, але не проти компанії, яка контролює проєкт, Nord Stream 2 AG, або її генерального директора Маттіаса Варніга, громадянина Німеччини, тісно пов'язаного з Володимиром Путіним.
У Вашингтоні американський сенатор Тед Круз, разом з іншими сенаторами, що підтримують санкції проти «Північного потоку», висловили свою стурбованість. «Рішення адміністрації відмовитись від санкцій надсилає невтішний сигнал про те, що Сполучені Штати не готові виконувати рішення прийняті Конгресом: використати нищівні санкції, щоб зупинити трубопровід. Такі проєкти, як газопровід «Північний потік 2», становлять загрозу для європейської енергетичної безпеки. Така слабкість лише спонукає Путіна до агресії. Він не платить значної ціни за свою зловмисну діяльність, і такими рішеннями адміністрація Байдена лише заохочує його. Це точно неправильний сигнал, який необхідно надіслати».[1]
Дії американського президента також отримали негативну оцінку провідних західних медіа. Редакція «Wall Street Journal» заявила, що «Президент Байден жорстко говорив про Володимира Путіна, але його політична реакція неоднозначна. Рішення про санкції щодо газопроводу «Північний потік-2» дає більше підстав для занепокоєння». У статті видання «Financial Times», в свою чергу, аналізуючи реакцію Сполучених Штатів на нещодавні дії Лукашенка, підкреслюється, що президент США може проявити слабкість на зустрічі з президентом Росії.
Адміністрація Байдена керується думкою, що зміна позиції щодо «Північного потоку-2» може позитивно вплинути на відносини Сполучених Штатів з ФРН. «Він майже добудований. Вводити санкції зараз було б контрпродуктивно в контексті наших європейських відносин» - заявив президент США.[2] На додаток, Джо Байден перед зустріччю з Путіним, показує що готовий йти на поступки по менш принциповим питанням в обмін на досягнення домовленостей з пріоритетних напрямів зовнішньої політики. Ще у лютому 2021-го, Україна була залучена до консультацій щодо «Північного Потоку-2». А у травні 2021-го – вже ні. Дії Байдена свідчать й про те, що українське питання не є пріоритетним для нової адміністрації, а є темою другорядною. Серед тем, які президент США буде обговорювати з Володимиром Путіним можна виокремити також питання ядерного нерозповсюдження, особливо в контексті іранської ядерної угоди, кліматичні зміни, Арктичний регіон, конфлікти у Сирії та Лівії. Але, безумовним пріоритетом для Сполучених Штатів є стримування КНР. Тому, Байден спробує заручитися підтримкою європейських союзників і при цьому не допустити зближення Росії з КНР, ймовірно, шляхом певних поступок.
По лінії НАТО питання агресії Росії проти України залишається темою для внутрішнього обговорення, а Україну на найближчий саміт запрошено не було. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба завив, що не розуміє чому для України не було знайдено формату участі у запланованому саміті. «Ми розуміємо бажання союзників провести закритий саміт, щоб обговорити трансатлантичну єдність. Приклади таких закритих самітів були. Але ми абсолютно не розуміємо, як можна проводити закритий саміт НАТО на тлі агресивних дій Російської Федерації проти України в Чорноморському регіоні та проти членів Альянсу. Я маю на увазі останні результати розслідування в Чеській Республіці» – сказав міністр. Окрім цього, Віцепрем'єрка Ольга Стефанішина заявила, що на цьому саміті ПДЧ Україні надано не буде.
Отже, сподівання українського уряду на реальну допомогу з боку партнерів в контексті супротиву російській агресії, були розвіяні. Хоча, консультації як з представниками Сполучених Штатів Америки, так і з представниками Північноатлантичного альянсу, продовжуються. Ольга Стефанішина анонсувала свою поїздку до штаб-квартири НАТО перед самітом Альянсу. Також, було анонсовано перемовини Володимира Зеленського з Джозефом Байденом перед американо-російським самітом. Проте, така дипломатична координація не захистить Україну в разі збільшення агресії Росії, адже навіть якщо президенти США та РФ досягнуть певної угоди щодо зниження напруги в Балто-Чорноморському регіоні, механізмів контроля та регулювання цих домовленостей не існує і вони можуть бути порушеними в будь-який момент.
Вочевидь, ми стаємо свідками загального відступу колективного Заходу, який намагається уникнути відкритого конфлікту з Російською Федерацією. І якщо Джо Байден готовий йти на поступки, то Володимир Путін намірів відступати від своїх червоних ліній не має.