Інститут зовнішньополітичних досліджень

укр
eng
+38 (044) 287 52 58

Інститут зовнішньополітичних досліджень

тел. +38 (044) 287 52 58

Мертвий сезон перед новим стартом: що чекає на Угоду про асоціацію Україна-ЄС?

            З часу призначення Ольги Стефанішиної на посаду Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції основна діяльність її офісу спрямована на оновлення Угоди про асоціацію Україна-ЄС. Очікується, що під час Саміту Україна – ЄС  у жовтні сторони погодять політичну декларацію, яка започаткує процес змін до документу. Нині в Києві працюють над пропозиціями для Брюсселя. За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, українська сторона представить своє бачення змін до Угоди під час засідання Ради асоціації у грудні цього року: «Наразі за дорученням Президента Уряд готує концепцію оновлення Угоди, щоб вона відповідала рівню наших відносин із ЄС. Уряд має на меті врахувати інтереси українського бізнесу, який прагне більш широко використовувати можливості Поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі з ЄС»[1].

                Старт переговорів про оновлення Угоди про Асоціацію орієнтовно запланований на січень 2021 року. Нині 42% товарообігу України припадає на Європейський Союз, проте негативне сальдо торгівлі з ЄС протягом 2019 року зросло до -4,6 млдр. дол. США. Цілком логічно, що Україна прагне збільшити частку своєї продукції на європейських ринках. Нині українські експортери швидко вичерпують  квоти з нульовим митом для частини товарів. За інформацією Кабміну, станом на серпень 2020 року вже повністю використано 8 тарифних квот на мед, ячмінну крупу та борошно, оброблені томати, оброблений крохмаль, виноградний та яблучний соки, кукурудзу, продукти переробки солоду та крохмалю, цукор[2]. Тому одним з пріоритетів української сторони в процесі оновлення Угоди – збільшення безмитного доступу до ринків ЄС. Крім того, метою Києва є підписання Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції (АСАА), іншими словами, «промисловий безвіз». Після укладення АСАА українським виробникам нехарчової продукції не потрібно буде проходити сертифікацію в Євросоюзі для продажів на його території. Малий та середній бізнес значно б виграли від «промислового безвізу», оскільки сертифікація коштує недешево. Важливо, що в даному контексті йдеться про товари з вищою доданою вартістю у порівняні з сільськогосподарською продукцією. Проте, для отримання «промислового безвізу» Україна має відповідати низці вимог, і багато роботи вже було виконано. За словами віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної, до жовтня Київ очікує на результати оцінки місією Євросоюзу українського законодавства щодо відповідності умовам, необхідним для підписання АССА.

               Іншими пріоритетом є зміни до Розділу III «Юстиція, свобода та безпека». У даному контексті йдеться про створення нового додатку, який би конкретизував пріоритети співпраці правоохоронних органів та індикатори реформ у сферах юстиції та боротьби з корупцією[3]. Річ у тім, що нині Угода не містить механізмів і методики оцінки прогресу в цій сфері. Загалом, у  ЄС використовують  інструменти EU Justice Scoreboard та EU Anti-Corruption Report для оцінки відповідних трансформацій у державах-членах Союзу. Київ зацікавлений в тому, щоб задіяти згаданий інструментарій в Україні. Потенційно це може сприяти політичного діалогу між двома сторонами, адже підтвердження позитивної динаміки дозволило б просувати діалог щодо подальшої євроінтеграції.

               Оновлення Угоди про Асоціацію не можливе за один день,  тому процес може бути довготривалим. Нині Україна має успіхи в оновленні енергетичного додатка - 27, який запровадив механізм консультацій з ЄС щодо сумісності законодавчих ініціатив із законодавством Євросоюзу. Крім того, Україна має амбіції стати учасницею Європейської зеленої угоди.  Це дозволить посилити взаємодію з ЄС у рамках існуючих та започаткувати роботу з новими «зеленими» та кліматичними фінансовими механізмами для України. Оновлення Угоди про Асоціацію потребує кропіткої роботи обох сторін. Важливо, аби перешкодою на цьому шляху не ставали внутрішньополітичні ігри. Так, українські депутати мають відмовитися від законопроекту про локалізацію державних закупівель, який був проголосований у липні цього року. В іншому разі, станеться порушення Угоди про асоціацію українською стороною, що неминуче послабить позиції наших переговорників. Відтак, у даному контексті важливим буде не лише діалог з ЄС, а й бажання всіх гілок влади рухатися в обраному євроінтеграційному напрямку.