У відносинах між Заходом і командою Зеленського назріла нова криза. Ще не так давно ЄС  обурював протекціоністський законопроект «Про державні закупівлі», що потенційно міг порушити Угоду про Асоціацію. Новим приводом для кризи довіри стало призначення Верховною Радою представників конкурсної комісії для обрання нового очільника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Проблема в тому, що Захід вважає призначених «експертів» підконтрольними владі, що ставить під загрозу антикорупційні систему України.

Справді, призначені члени комісії не мають належного досвіду діяльності у сфері протидії корупції – вимога, яку встановлює Закон України «Про прокуратуру». Тому західні партнери заявили про порушення. Після голосування у Верховній Раді Посольство США і Представництво ЄС зробили спільну заяву, у якій дали чітко зрозуміти – допомога Україні буде залежати від подальшого розвитку ситуації: «Комісія повинна розпочати прозорий процес, в основі якого - доброчесність та заслуги кандидатів. Від цього буде залежати наша подальша підтримка»[1]. Під загрозу потрапляє низка фінансових програм підтримки України, передусім, новий транш МВФ і фактично безвідсотковий кредит ЄС, який був погоджений сторонами в липні. Також у світлі цих подій почали активно обговорювати загрози для безвізового режиму з ЄС.

Оскільки надання безвізового режиму напряму залежало від прогресу в антикорупційній реформі, то дискусію про його скасування виникають щоразу, як тільки з’являється загроза незалежності судової та антикорупційної системи. Нині можна констатувати, що Київ ще не перейшов точки неповернення, але варто розуміти, що нині в ЄС дуже пильно слідкують за подальшою ситуацією. Про це сигналізує візит Високого представника Європейського Союзу з питань зовнішньої політики та політики безпеки Жозепа Борреля. Перебуваючи в Києві, глава європейської дипломатії обережно нагадав, що незалежна робота антикорупційних органів та уникнення політизації правоохоронних органів – важлива умова для уникнення протиріч між Україною та ЄС: «Це дуже складне питання. Що стосується припинення безвізового режиму, в ЄС є відповідний механізм, в рамках якого готуються регулярні звіти щодо дотримання всіх вимог. Останній такий звіт був датований 10 липня 2020 року. Цей звіт підтверджує, що Україна продовжує відповідати всім орієнтирів і вимогам. Але в той же час також наголошувалося на важливості подальшої ефективної, незалежної роботи антикорупційних органів та уникнення політизації всіх правоохоронних органів». Іншими словами, це означає, що Європейський Союз наполягає – у разі руйнації антикорупційної інфраструктури, позиція щодо України може бути переглянута. Після візиту Жозеф Боррель опублікував статтю, яка неприховано демонструє роздратування ЄС щодо відкату України в реформах. Глава Європейської дипломатії дав чітко зрозуміти, що підтримка України з боку ЄС – небезумовна: «Як я вже сказав президенту, ЄС не є благодійною організацією або банкоматом. Найкращий спосіб підтримати Україну для нас – це допомогти у реформуванні країни»[2].

Говорячи про «банкомат», Боррель має на увазі на 600 мільйонів євро макрофінансової допомоги ЄС. Ці кошти є частиною  кредиту на суму 1,2 млрд євро.  Половину грошей Брюссель погодився перерахувати відразу, а от для отримання наступних 600 млн Україна має провести низку реформ. Зокрема, Київ зобов’язався перезавантажити Вищу кваліфікаційну комісії суддів і створити Комісію з питань доброчесності та етики, завданням якої є перезавантаження Вищої ради правосуддя. Також в Україні пообіцяли реформувати податкову та митну адміністрацію і ліквідувати податкову поліцію. Це невичерпний перелік зобов’язань України, які вона має виконати протягом року. Відлік часу вже розпочався, коли 25 серпня Верховна Рада ратифікувала Меморандум про взаєморозуміння та Кредитну угоду. Умови Меморандуму є цілком реалістичними для швидкої реалізації. Проте, це великою мірою залежить від політичної волі парламенту та очільників профільних міністерств.

Нині все буде великою мірою залежати від того, як надалі розвиватимуться події щодо призначення нового очільника САП. Механізм контролю в західних партнерів є, оскільки комісія для обрання нового антикорупційного прокурора складається не лише з делегатів від Парламенту, а й від Ради прокурорів. Остання, у свою чергу, уже визначилася зі своїми чотирма представниками, до яких у західних партнерів претензій немає. На їхню думку, ЄС та США буде орієнтуватися при визначенні прийнятності нового очільника САП та його відповідності критеріям незалежності та доброчесності.

Щодо скасування безвізового режиму – то це дуже складна процедура, яка вимагає згоди переважної більшості держав ЄС. Тож, нині прямої загрози вільним подорожам українських громадян після пандемії немає. Однак, сам факт, що ЄС починає публічно обговорювати безвізовий важіль впливу на проведення реформ – небезпечний сигнал. Крім того, під загрозою опиняються амбіції України щодо перегляду Угоди про Асоціацію та отримання промислового безвізу.