Інститут зовнішньополітичних досліджень

укр
eng
+38 (044) 287 52 58

Інститут зовнішньополітичних досліджень

тел. +38 (044) 287 52 58

Кіпрські уроки для України

Криза не зачепила українське відділення "Банку Кіпру", проте українцям є, чому повчитися у цій ситуації

 Представники українських банків – як Національного, так і комерційних – твердять, що події на Кіпрі ніяк не вплинули на українських вкладників.

Як каже начальник управління розвитку продуктів українського представництва "Банку Кіпру" Ганна Макаренко, навіть їхні клієнти не виявляли ознак паніки впродовж 10 днів, коли банки на Кіпрі були закриті, а саме представництво і всі відділення банку працювали у звичайному режимі.

"Останні два тижні, незважаючи на те інформаційне поле, яке було довкола нас, всі ці телевізійні кадри черг, страйків та протестів, "Банк Кіпру" в Україні працював у звичайному режимі. Він прийшов в Україну у 2008 році, аби розвивати роздрібний бізнес, і тому 80% наших коштів зараз – це гроші українських вкладників, гарантовані та захищені Фондом гарантування вкладів", – каже пані Макаренко.

Не було паніки і серед тих українців, хто тримає свої гроші безпосередньо на Кіпрі. Як кажуть оглядачі, ті, у кого там було багато грошей, встигли вивести їх заздалегідь, бо проблеми із кіпрськими банками почалися давно, або ж навіть повернули в Україну у вигляді іноземних інвестицій.

"Тихих гаваней" меншає

Водночас у банківських колах називають принаймні два уроки, які Україна може винести із кіпрської кризи.

Як каже член Громадської ради при міністерстві фінансів Валерій Чорний, одним із них є те, що "потужні західні країни вже не хочуть утримувати слабких своїми дотаціями", особливо, коли бачать, що у цих країнах є люди, які не платять податки, а зберігають доходи в офшорних зонах.

Ще один урок, на думку Валерія Чорного, полягає у тому, що навіть якщо українським багатіям вдалося нині вивести свої гроші із Кіпру до більш спокійних податкових гаваней, остаточний спокій їх вже ніхто не гарантує.

"Я би перефразував відому фразу Бісмарка про те, що хто не хоче годувати свою армію, годуватиме чужу, і сказав би, що той, хто не хоче розвивати свою економіку, і виводить кошти з країни, розвиватиме чужі економіки, і інколи навіть їхньої згоди на це не питатимуть", – каже Валерій Чорний.

Як каже директор департаменту статистики, аналізу та прогнозування Національного банку Юрій Полоньов, за 2012 рік до України із Кіпру було перераховано 13,2 млрд доларів, тоді як відтік коштів становив 7,7 млрд. Відтак, сальдо руху капіталу між Україною та Кіпром склало 5,3 млрд доларів, із яких понад 3 млрд доларів – це чисті прямі іноземні інвестиції.

Це знову вивело Кіпр на першу позицію серед іноземних інвесторів в Україні, хоча всі експерти погоджуються, що цими інвесторами є українські бізнесмени, які свого часу вивели кошти на Кіпр для "оптимізації податків", а згодом знову завели їх в Україну для придбання промислових чи інших об'єктів.

Після останніх у кіпрській банківській системі Кіпр навряд чи і надалі залишатиметься головним іноземним інвестором в Україну, кажуть учасники ринку. Як вважає голова Українського аналітичного центру Олександр Охрименко, у майбутньому роль Кіпру можуть перебрати на себе Австрія чи Нідерланди, де діють низькі податки на доходи та депозити:

"Великий бізнес вже давно гроші на Кіпрі не тримає, але якісь компанії для здійснення розрахунків там залишатимуться. Наскільки я знаю, зараз популярними стають Австрія та Нідерланди. Вже навіть зараз можна розцінювати частину австрійських інвестицій, як повернення українських грошей. І законодавство цієї країни і надалі цьому сприятиме", – каже Олександр Охрименко.

Раніше експерти також обговорювали можливість того, що "новим Кіпром" для українських, і, особливо, для російських грошей може стати Латвія. Але проблеми у банківській системі цієї країни, а також її заявка на приєднання до зони євро вже цього року означають, що до латвійської банківської системи найближчим часом буде прикуто посилену увагу регулювальних органів ЄС, а відтак, переведення туди "сірих" капіталів із Кіпру виглядає проблематичним.

Зовсім інша історія зі Швейцарією, надійність банківської системи та валюти якої не викликає жодних сумнівів. Проте те, що від 2010 року Швейцарія погодилася відкривати дані про власників рахунків на запит від владних органів низки країн, передусім, США, робить і її не дуже зручною для приховування "сірих" капіталів.

ВВС Україна