Депутат Бундестагу Карл-Ґеорґ Вельманн у розмові з DW заявив, що у справі Тимошенко представники української влади намагаються переконати Захід фактами. Він особисто не переконаний, що Тимошенко невинувата.
Карл-Ґеорґ Вельманн - депутат німецького Бундестагу, член фракції ХДС/ХСС. З 2005 року працює у парламентському комітеті у закордонних справах, де керує східноєвропейським напрямком. Член Парламентської асамблеї Ради Європи. Вельманн - професійний юрист, працював адвокатом. Депутат Бундестагу неодноразово відвідував Україну, востаннє - наприкінці січня цього року. Враженнями від свого візиту Карл-Ґеорґ Вельманн поділився з Deutsche Welle.
DW: Пане Вельманне, чим був обумовлений Ваш останній візит в Україну як члена комітету Бундестагу у закордонних справах?
Карл-Ґеорґ Вельманн: За часом мій візит збігся з відвідинами Києва представника компанії, яка має модернізувати транзитну систему газу в Україні. Я ж хотів говорити з членами новопризначеного уряду, зокрема з віце-прем'єром Бойком та міністром енергетики Ставицьким. Крім того, ми зустрічались з Миколою Азаровим та Леонідом Кожарою, з якими обговорювали різні теми: енергетичну політику, європейські питання, ситуацію з Юлією Тимошенко.
Яку роль під час зустрічей з енергетичних питань сьогодні відіграє тема Тимошенко?
У питаннях про енергетичну політику чи економічну співпрацю питання Тимошенко є перешкодою у відносинах ЄС з Україною. У мене складається враження, що український уряд намагається більш прозоро представляти цю ситуацію, дозволити слідкувати за процесом тощо. Це підтвердив Микола Азаров, відповідаючи на мої запитання. Переконання з боку українців у справі Тимошенко відбувається на основі фактів. Наприклад, через рішення американського суду щодо колишнього очільника уряду України Павла Лазаренка, через результати розслідування тощо. Тобто, виникає враження, що нам намагаються представити об'єктивну та прозору картину.
Як впливають на Вас такі розмови?
Я не переконаний у тому, що Тимошенко є повністю невинуватою. У її справі Європейський суд з прав людини, очевидно, встановить процесуальні порушення, які мають бути усунені. Міністр закордонних справ (Леонід Кожара - ред.) сказав, що якщо зі Страсбурга будуть претензії, то Україна відреагує на них та проведе новий процес щодо Тимошенко. До речі, наслідки тої газової угоди, яку вона підписала як прем'єр-міністр України, минулого тижня всі побачили: російський "Газпром" хоче від "Нафтогазу України" сім мільярдів доларів за "невзятий" газ. Це прямий наслідок тієї угоди.
Як нинішня ситуація, на Ваш погляд, вплине на відносини України з ЄС?
Відносини України з ЄС можуть мати велике майбутнє. Україна - європейська країна, частина Європи, а не Африки чи Азії. Однак в Україні мають відбутися реформи для того, щоб ми зближувались. Сумніви, які висловлювались у Брюсселі, звичайно, повинні бути розвіяні. Але я маю враження, що саме у Брюсселі існує велика відкритість щодо зближення України з ЄС.
Які реформи, на Вашу думку, є найактуальнішими для України у цьому контексті?
Найважливішою, я вважаю, є реформа системи юстиції. Частина її уже здійснена, і нині завдання - реалізувати другу її частину, щоб прокуратура відповідала європейським стандартам. Нинішня система юстиції також є суттєвою перепоною для іноземних інвестицій в Україні. Відсутність незалежного суду стримує іноземних інвесторів. Як на мене, це основне. Звичайно, є питання й до виборчої системи. Крім того, проблемою України є конституційне право, тож необхідною є і конституційна реформа. Вона по суті є складнішою, але її треба провести.
Реформи - постійна умова для зближення України з ЄС. А можливо, потрібні якісь більш жорсткі заходи? Наприклад, візові санкції, щоб вони стали певним ультиматумом для української влади?
Ні, вважаю, що це помилкова позиція. Це ні до чого не призведе. Навпаки: ми докладаємо зусиль, щоб спростити візовий режим, запровадити вільне пересування. Візи - це ніби новий Берлінський мур і не тільки для України, а й для Росії. Наша мета - якомога скоріше лібералізувати візовий режим. Тож будь-які дискусії щодо візових ембарго не йдуть ні чому на користь.
Під час останнього візиту до Києва ви говорили і про економічні питання. Україна всидить, як вона того хоче, на двох стільцях - у зоні вільної торгівлі з ЄС та Митному союзі з Росією?
Угода про асоціацію парафована, що означає згоду обох сторін на її підписання, навіть якщо і йдеться про умову виконання певних вимог. Я чую від усіх українських політиків, що вони не хочуть митного союзу з Росією, а прагнуть зближення з ЄС. Вагомі підприємці також хочуть до європейських структур. Це добре і правильно, тож ми підтримуємо це. Але остаточне рішення ухвалювати українцям. Україна - незалежна держава, і їй самій вирішувати, до яких союзів чи міжнародних об'єднань, також і економічних, їй приєднуватись.
DW.DE