Запізніле рішення щодо припинення дії Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією

16 грудня Президент України Петро Порошенко підписав закон «Про припинення дії Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією» (№0206). Про це глава держави повідомив у Twitter. Як повідомляв УНІАН, 6 грудня Верховна Рада ухвалила закон «Про припинення дії Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією», внесений президентом України. Законом припиняється з 1 квітня 2019 року дія Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною та Росією, учиненого 31 травня 1997 року в Києві та ратифікованого Верховною Радою 14 січня 1998 року. У Законі вказується, що припинення дії Договору зумовлено збройною агресією Росії проти України, що становить істотне порушення цього договору. Припинення дії Договору звільняє Україну від будь-якого зобов'язання щодо його виконання і не впливає на права, зобов'язання чи правове становище України, що виникли в результаті виконання названого Договору до припинення його дії, відповідно до статті 70 Віденської конвенції про право міжнародних договорів. Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.[1]

Договір про дружбу і партнерство між Україною і РФ був підписаний 31 травня 1997 року. Верховна Рада ратифікувала договір 14 січня 1998 року, Держдума — 25 грудня 1998 року. Договір набув чинності 1 квітня 1999 року. Згідно зі статтею 40 Договору, його укладено терміном на 10 років. Дія договору автоматично продовжується на наступні 10-річні періоди, якщо жодна зі сторін не заявить про своє бажання припинити його дію не менше ніж за 6 місяців до закінчення 10-річного періоду. Згідно з Договором, між країнами закріплювався принцип «стратегічного партнерства, визнання непорушності наявних кордонів, поваги територіальної цілісності та взаємної зобов'язання не використовувати свою територію на шкоду безпеці один одного».[2]

Одразу після анексії Криму у 2014 році, в Україні заговорили про розірвання Договору, адже своєю воєнною агресією проти України, Росія порушила одразу два ключові пункти — про ненапад і про визнання кордонів. 2 грудня того ж року депутати від партії «Свобода» внесли до парламенту відповідний законопроект, однак його навіть не розглядали, відправивши на доопрацювання.

Росія відреагувала миттєво — член комітету Держдуми у справах СНД і зв'язках із співвітчизниками Роберт Шлегель заявив, що у випадку розірвання Договору з Росією, країни СНД введуть для громадян України візовий режим. У січні 2018 року Верховна Рада України голосувала за законопроект про реінтеграцію Донбасу, окремо розглядаючи всі запропоновані депутатами поправки. Міністр закордонних справ Павло Клімкін, коментуючи підготовку документів для розірвання Договору, зазначив, що Росія вже давно «порушила всі пункти Договору». Справді, порушення відбулося ще до подій 2014 року. Торговельна війна проти України, яку Росія оголосила у 2013 році у відповідь на рішення Києва підписати Угоду про асоціацію з ЄС, порушила пункт про економічну взаємодію і незавдавання шкоди. Росія тоді заявила, що це Україна порушує домовленості, підписуючи Угоду про асоціацію. Заборона прямого авіасполучення між країнами і скорочення залізничного — також порушення пункту Угоди про вільний транспорт між країнами. Як пояснила заступниця міністра закордонних справ Олена Зеркаль, «останньою краплею» для України стало проведення виборів президента РФ у березні 2018 року на території анексованого Криму.

Але ще у 2016-му МЗС України виступало проти розірвання Договору. Заступник міністра закордонних справ Вадим Пристайко пояснював, що стаття про визнання кордонів і територіальної цілісності України — це «гачок для Росії, і ми не можемо дати їй зіскочити з нього». На думку Пристайка, Договір міг би бути додатковим аргументом для України в міжнародних позовах проти Росії через анексію Криму і війну на Донбасі. Російський пропагандистський канал Russia Today, посилаючись на джерела в українському МЗС написав, що нова угода виключить пункти про політичну дружбу і економічну співпрацю, а також зафіксує, що території Донбасу і Криму — українські. Прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков назвав прагнення Києва вийти з Договору «нерозумним». Він додав, що Росія ніколи не виступала за погіршення відносин і була «противницею та опонентом» дій влади України на Донбасі.[3]

З припиненням дії цього Договору Україна запізнилася щонайменше на 4 роки, вважає віце-спікер парламенту Оксана Сироїд. Це треба було робити ще у лютому 2014 року, коли Росія почала анексію Криму та окупацію Донбасу. Окрім Договору про дружбу, в Україні досі діють ще з декілька десятків двосторонніх договорів з Російською Федерацією, які досі не денонсовані. Наприклад, Договір про державний кордон чи про співпрацю у використанні Азовського моря та Керченської протоки. Загалом у новітній історії за часів незалежності між Україною та Росією укладено близько 400 різних договорів та угод. Вже фактично п'ятий рік російській агресії проти України і наша країна вийшла всього з 35 таких угод.[4] Втім, МЗС України продовжує удавати, що російсько-української війни не існує і нібито Україна продовжує перебувати у відносинах стратегічного партнерства з Росією. Таке враження, що українське зовнішньополітичне відомство перебуває в летаргічному сні зводячи  з пантелику все міжнародне співтовариство, яке ніяк не може зрозуміти того, в яких відносинах знаходяться Україна та Росія: дружби і стратегічного партнерства чи війни? Якщо дружби і партнерства – то навіщо всі ці санкції проти Росії?  

В свою чергу,  Порошенко зазначив, що Договір про дружбу з РФ не був розірваний раніше заради того, щоб використовувати його положення як базу для численних позовів України до міжнародних судів і в інші міжнародні інстанції в Росії - як порушника цього договору і норм міжнародного права. Глава держави підкреслив, що на початку 2019 року закінчується черговий десятирічний термін, коли Україна має офіційно визначитися, продовжувати його чи припинити. За його словами, "вибір очевидний - припинити". Порошенко також додав, що Україна використала всі можливості цього документа у своїх національних інтересах. [5]

Таким чином, у зв’язку тим, що Російська Федерація порушила Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією питання про його припинення в Україні порушувалось доволі багато разів. Наразі запровадження припинення Договору про дружбу з Росією дійсно є необхідною мірою, яку потрібно було ще давно застосувати для того, щоб стан речей виглядав чітко. Адже весь час з початку агресивних дій Російської Федерації проти України ситуація виглядала таким чином, що ми і ведемо війну і продовжуємо співпрацю з державою агресором. До того ж, постійне відкладення цього питання давало зрозуміти, що політична еліта в Україні, яка має власні інтереси отримати з цього користь, не мала бажання розірвати стосунки з Росією. А тому і сприймалась ця непослідовність дій України неоднозначно міжнародною спільнотою.