Українсько-Угорський конфлікт загострюється: взаємне вислання консулів.
Загостренння нової українсько-угорської суперечки спровокувало відео в якому зафільмували церемонію надання угорського громадянства мешканцям Закарпаття. Спочатку видають паспорт, далі лунає присяга на вірність Угорщині на тлі угорського прапора. Після цього нібито співробітник консульства просить угорською мовою не розповідати про отримання угорського паспорту українським чиновникам. Так чи інакше, суперечка з Угорщиною триває вже кілька років. Неврегульоване питання подвійного громадянства – одна з його головних причин.[1]
Так званий "паспортний конфлікт", що визначав відносини України та Угорщини протягом останніх тижнів, дійшов своєї кульмінації. Україна зрештою вислала угорського консула, що був одним з організаторів церемонії прийняття присяги новоявленими громадянами Угорщини у місті Береговому. Угорщина відреагувала блискавично – з Будапешта до України буде змушений поїхати перший секретар нашого посольства.
Якщо послухати заяви наших (та й угорських) дипломатів після взаємної висилки, може скластися враження, що ситуація подібна до катастрофи. Сійярто звинуватив Київ у різкому загостренні конфлікту і, що цікаво, пообіцяв поскаржитися на Україну послу США. Натомість Клімкін назвав дії Будапешта "фундаментально неадекватними", а речниця українського МЗС звинуватила угорців у порушенні принципу пропорційності. Обмін "титулами" персони нон грата був єдиним способом розрядити конфлікт, поставити крапку у його нинішньому етапі. Іте, що ні Київ, ні Будапешт не назвали імена висланих ними консулів, стало ще одним свідченням того, що вони не мають наміру роздмухувати протистояння. Дипломатія має тверді, хоч часом і неписані правила. Одне з таких – це принцип взаємності. В разі, коли одна країна висилає дипломатів іншої, то друга має відповісти тим самим, бо інакше це означатиме визнання власної провини. Винятки трапляються так рідко і так ретельно обґрунтовуються, що радше підтверджують правило.[2]
10 жовтня стало відомо, що МЗС Угорщини викликало посла України Любов Непоп у зв'язку з "ситуацією навколо угорців у Закарпатській області" та публікацією сайтом "Миротворець" імен закарпатських чиновників у яких є угорський паспорт. За словами представника МЗС Левенте Мадьяра, у Будапешта також є побоювання щодо "створення військової бази" в Закарпатській області, в декількох кілометрах від кордону з Угорщиною. Крім того, Будапешт обурився появою на сайті Адміністрації президента України петиції про врегулювання статусу громадян України з двома і більше громадянствами країн ЄС.[3]
Події навколо роздачі угорського громадянства в Береговому, прямо скажемо, не додають радості. Вони тільки ускладнюють і без того не ідеальні відносини між двома країнами. Те, що у нас не передбачено ні кримінальної, ні адміністративної відповідальності за подвійне громадянство, суті справи не міняє. Угорська сторона мала б усвідомлювати, що тишком-нишком роздаючи громадянство етнічним угорцям України, вона тим самим створює для них потенційні проблеми. Наявність іншого громадянства може викликати цілком резонні питання при призначенні на державні посади, особливо у силових відомствах України.[4]
Підсумовуючи вищевикладене, можна зазначити, що українсько-угорський конфлікт ще не досяг свого піку та буде лише поглиблюватись, особливо, зважаючи на майбутні президентські та парламентські вибори в Україні та європейські вибори в Угорщині, тому необхідно реагувати відповідно. Слід очікувати подальших маніпулювань питанням прав національних меншин з боку Угорщини.
Можливе врегулювання українсько-угорських відносин також буде залежати від здатності сторін піти на компроміс, посередництва та тиску міжнародних акторів задля вирішення суперечки. Найімовірніше, Росія сприятиме подальшому загостренню угорсько-українському конфлікту, з метою припинення процесу європейської інтеграції та ізоляції України.