Фото: Канцлер Німеччини Олаф Шольц робить заяву після переговорів з європейськими лідерами та президентом США Джо Байденом у Берліні
Джерело: REUTERS/Lisi Niesner

26 квітня на американській військовій базі “Раммштайн” відбулося перше, історичне засідання міжнародної Консультативної групи з питань оборони України. За словами міністра оборони США Ллойда Остіна, контактна група буде відкрита для будь-якої країни, яка бажає допомогти задовольнити оборонні потреби України, щоб вона могла «виграти» війну проти Росії.[1] Кістяк даного формату складають держави-члени НАТО, однак, окрім країн Північноатлантичного альянсу та України безпосередньо, учасниками ініціативи також стали такі держави як Швеція, Фінляндія, Японія, Південна Корея, Австралія, Нова Зеландія, Ізраїль, Йорданія, Кенія, Туніс, Ліберія та Марокко. Дану групу слід розглядати як ініціативу США з розподілу зобов’язань між країнами-партнерами. Сполучені Штати кардинально змінили свій підхід до війни Росії, анонсували пакет допомоги Україні в розмірі 33 мільярди євро, ухвалили програму ленд-лізу, а перед цим - мобілізували свою мережу партнерств для активізації та координації підтримки України шляхом створення даної Консультативної групи, засідання якої, за словами очільника міноборони США, відбуватимуться щомісяця у офлайн, онлайн, або змішаному форматі. 

Як зауважив Прессекретар Пентагону Джон Кірбі, зустріч відбулася поза межами НАТО, адже як альянс організація не надає Україні безпекової допомоги.[2] З початку війни НАТО було паралізоване і взаємодія України з державами Північноатлантичного альянсу відбувалася на двосторонньому рівні та у форматах, що були створені МЗС України протягом останнього року, таких як Люблінський трикутник та Спільна ініціатива України Польщі та Великобританії. Вашингтон та Лондон стали драйверами міжнародної підтримки України, у той час, як низка важливих європейських держав схилялись до політики умиротворення. У меншій мірі це стосується Франції та Італії, що відзначалися полукроками в питаннях запровадження санкцій та військової допомоги Україні на початковому етапі. І цілком дане твердження стосується Німеччини. 

Тепер ми знаходимось у момент часу коли питання підтримки України впливає на внутрішньополітичне становище європейських держав, і недопомога може коштувати політикам дорожче, аніж допомога Україні. Українське питання може як підвищити рейтинг чинного уряду, так і обвалити його. Поки у Великобританії Борис Джонсон, який зазнавав жорсткої критики з боку опозиції через участь у вечірці у час пандемії, тримається на посту прем’єр-міністра, у т.ч., завдяки підтримки України. Олаф Шольц у Німеччині може навпаки, втратити рейтинг через свою безініціативність. Небажання канцлера уникнути постачання озброєння в Україну викликало багато питань щодо позиції Німеччини у російсько-українській війні.  

Спочатку Шольц ганебно заявив, що Бундесвер не має техніки, яку Німеччина може передати. Коли німецький ВПК відкрито запропонував низку озброєнь які потрібні ЗСУ, канцлер заявив, що українським військовим доведеться довго вчитися керувати цією технікою. А коли експерти у галузі військової справи відповіли, що це не так, Шольц сказав, що це озброєння потрібне для захисту НАТО.[3] Канцлер робив все можливе, щоб не постачати зброю Україні у той час як німецькі бюрократи змінювали свою думку.

Ставлення Шольца розкритикувала, навіть, колишня партія Ангели Меркель ХДС / ХСС. Лідери німецької опозиції можуть надалі не тільки зробити внесок у перемогу України, але й заробити політичний зиск за рахунок українського питання. Після відмови Президента Володимира Зеленського приймати у Києві Франка-Вальтера Штайнмаєра, Олаф Шольц вирішив не відвідувати Київ. Замість чинного канцлера 3 травня 2022 року до Києва вирішив приїхати Фрідріх Мерц, голова ХДС / ХСС. Ймовірно, такий крок сприятиме зміцненню позицій німецької опозиції, яка проявила лідерство у питанні підтримки України всередині Німеччини. Саме ця партія запропонувала в Бундестазі вже ухвалений документ під назвою "Захист миру та свободи в Європі – всебічна підтримка України". Документ дозволяє федеральному уряду «постачати ефективні, зокрема важкі, озброєння та складні системи через Німеччину» в Україну.[4] Також, візит Мерца свідчить про те, що у ФРН є сили, що схиляються до більшої підтримки України та готові змінювати поточну “Східну політику” Німеччини. Це стосується не тільки опозиції, адже вищезазначений документ підтримала переважна більшість Бундестагу: 586 депутатів - за, 100 - проти і 7 утримались.[5] Відправним пунктом такої зміни, у разі подальшої підтримки України важким озброєнням, можна буде вважати 26 квітня, день зустрічі на базі “Раммштайн”, адже в цей день міністр оборони Німеччини Крістіне Ламбрехт підтвердила, що її країна дала згоду на постачання в Україну 50 самохідних броньованих зенітних установок Gepard. Також Берлін вже готовий підтримати ініціативу Євросоюзу щодо запровадження ембарго на імпорт нафти з Росії, хоча раніше був одним з головних противників запровадження санкцій щодо російських нафти та газу.[6] Узгодження альтернативного шляху постачання через порт у Ґданську відкриває можливості незалежності ФРН від російської нафти, а отже, більш незалежної від Москви зовнішньої політики. 

Проведення засідання міжнародної Консультативної групи з питань оборони України на американській військовій базі у Німеччині знаменує створення Коаліції на підтримку України. Дана ініціатива дозволить координувати міжнародну військову допомогу Україні та вчасно постачати необхідні одиниці техніки. Для ініціатора Коаліції США це ще одна можливість продемонструвати свій статус лідера демократичного світу, а також розподілити зобов’язання між країнами-партнерами. На тлі зустрічі відбулося зрушення у політиці ФРН, держави від якої чекають лідерства у питанні протидії російської агресії. Після перемоги Еммануеля Макрона на президентських виборах у Франції та оголошену ним передачу Україні САУ “Цезар”, можна очікувати, що лідери ЄС: ФРН та Франція остаточно консолідують Європу в межах американської проукраїнської Коаліції з метою наближення перемоги у війні з Росією. 

Посилання:

1. Abraham Mahshie, «Austin: Partners Must ‘Move at the Speed of War’ to Help Ukraine», 26/04/2022,
URL: https://www.airforcemag.com/austin-partners-must-move-at-the-speed-of-war-to-help-ukraine/
2. ФРН готова підтримати ініціативу ЄС щодо ембарго на постачання нафти з РФ, 29/04/2022,
URL: https://ua.interfax.com.ua/news/economic/828096.html
3. «Припиніть, нарешті, тиснути на гальма». Як Олаф Шольц перетворюється на антигероя Німеччини, блокуючи поставки важкої зброї в Україну, 22/04/2022,
URL: https://nv.ua/ukr/world/countries/olafa-sholca-kritikuyut-u-frn-za-pereponi-postavkam-vazhkogo-ozbroyennya-v-ukrajinu-podrobici-50236044.html
4. Бундестаг схвалив постачання важкого озброєння Україні, 28/04/2022,
URL: https://hromadske.ua/posts/bundestag-shvaliv-postachannya-vazhkogo-ozbroyennya-ukrayini
5. Бундестаг підтримав пришвидшені поставки важкого озброєння Україні, 28/04/2022,
URL: https://www.eurointegration.com.ua/news/2022/04/28/7138548/
6. Nikolaus J. Kurmayer, «Germany ‘very, very’ close to independence from Russian oil», 26/04/2022,
URL: https://www.euractiv.com/section/energy/news/germany-very-very-close-to-independence-from-russian-oil/