20 січня Джо Байден офіційно став 46–м президентом Сполучених Штатів Америки. Першими рішеннями Байдена на посту президента стало скасування низки постанов свого попередника Дональда Трампа, зокрема: зупинення виходу держави з ВООЗ, прийнято рішення про приєднання до Паризької кліматичної угоди, зупинено побудову нафтогону Keystone XL та стіни на кордоні з Мексикою. Загалом, відразу після своєї інавгурації, новообраний президент підписав 15 указів і дві директиви. Проте, питання яке турбує більшість українців – яку стратегію обере нова адміністрація та який рівень підтримки буде здійснюватися щодо України, поки не було окреслено. Втім, аналізуючи перші кадрові призначення та заяви, вже можна зробити певні висновки щодо контурів майбутньої зовнішньої політики нової адміністрації.
На посаду держсекретаря новообраний президент обрав Ентоні Блінкена, колишнього радника Байдена з питань національної безпеки, коли той був віце-президентом США. Е. Блінкен після служби в якості радника віце-президента був підвищений до заступника держсекретаря при президенті Бараку Обамі.[1] Окрім цього, Ентоні Блінкен має українське коріння. Відповідаючи на запитання сенатора–республіканця Рона Джонсона, він заявив, що виступає за надання військової допомоги Україні. При цьому вперше про необхідність надання летальної зброї оборонного призначення Україні Блінкен написав ще 3 роки тому в публікації The New York Times. Важливим моментом для України є позиція нового держсекретаря стосовно важливості зміцнення зв’язків і співпраці з союзниками, та стримування супротивників США, зокрема Російської Федерації. Такий підхід сильно відрізняється від політики Трампа, який намагався налагодити особисті стосунки з президентом Росії, і при цьому спричинив погіршення відносини Сполучених Штатів з державами–членами НАТО.
Новопризначений міністр оборони Сполучених Штатів Ллойд Остін поділяє погляди Ентоні Блінкена щодо українського питання. Остін схвально оцінив теперішнє поєднання летального та нелетального компонентів у допомозі Україні з боку США і висловився на підтримку продовження надання летальної зброї. Він також наголосив, що «буде рішуче підтримувати зусилля з підготовки, забезпечення обладнання та консультативної підтримки для зміцнення спроможності Збройних Сил України захищати територіальну цілісність країни від тривалої російської агресії». Остін зазначив, що Україна також потребує надання нелетальної допомоги через Ініціативу щодо безпеки України (USAI), включаючи захищене комунікаційне обладнання.[2]
В Україні сподіваються на всеосяжну підтримку з боку нової адміністрації. Окрім співпраці в галузі оборони, Київ очікує на участь Сполучених Штатів у «Кримській платформі», що, безумовно, збільшить вагу даної ініціативи. В питанні Донбасу Україна також розраховує на допомогу США для посилення власних позицій у перемовинах з Росією. Коментуючи в інтерв’ю для New York Times концепт глобального стратегічного бачення безпеки у Європі про який заявляв Байден, президент України Володимир Зеленський підкреслив роль США в системі світової безпеки і висловив надію, що можливе долучення Сполучених Штатів до перемовин у «нормандському форматі» пришвидшило б розв’язання конфлікту на Сході країни. Також, Президент Зеленський зазначив, що сподівається на відновлення посади спец. представника Державного департаменту США з питань України, яку в 2017–2019 рр. обіймав Курт Волкер.
Україна – чи не єдина країна в світі, яка знаходиться під зовнішньою агресією і водночас розбудовує демократію та бореться з корупцією. Як вважають експерти центру «Нова Європа», унікальна історія України про те, як розбудовувати демократичні інституції навіть в умовах зовнішньої агресії, дає, підстави для того, аби Україна була запрошеною – як на рівні політичного керівництва, так і громадянського суспільства – на глобальний Саміт демократій, ініційований Джо Байденом під час президентської кампанії.
Збільшення підтримки та захист української демократії має стати важливим напрямом зовнішньої політики Байдена. Про це активно говорять як всередині України, так і безпосередньо в Сполучених Штатах. «Успішна, демократична Україна надихне на нові демократичні можливості всередині Росії та в інших колишніх радянських республіках – так само як невдача української демократії та економіки слугуватимуть популярності наративів Путіна про «марність» революцій, які нібито фінансуються Сполученими Штатами. Тому адміністрація Байдена повинна збільшити військову, політичну та економічну підтримку України для сприяння досягнення реформ, що «застопорилися» – пише в статті «Foreign Affairs» колишній посол США в Росії часів Обами Майкл Макфол. Також пан Макфол висловився на підтримку збереження та посилення санкцій і застеріг, що скасування санкцій до того моменту як РФ змінить свою політику щодо України стало би «жахливим сигналом».[3]
В контексті стримування Росії важливою складовою зовнішньополітичної діяльності нової адміністрації стане координація дій з союзниками по НАТО та ЄС. Риторика Байдена підтверджує очікування стосовно намірів нового президента зміцнити єдність країн-членів і підтвердити роль Північноатлантичного альянсу в якості стабілізуючого елементу в системі регіональної безпеки.
Як зміниться при Байдені політика США до Європи та ЄС? На думку директора Євразійського центру Atlantic Council Джона Гербста найбільш дратівливим питанням в європейських справах буде газогін «Північний потік - 2». Гербст переконаний, що Байден продовжить жорстку політику щодо цього газогону. "Байден не любить "Північний потік-2" і він буде щасливим побачити, як цей проєкт помре", - зазначає Гербст. Водночас о експерти очікують зміни тональності в дискусії Вашингтона з Берліном на більш "шанобливу", тоді як Трамп на позицію Німеччини щодо "Північного потоку-2" жодним чином не зважав.[4].
Під час телефонної розмови Джо Байдена з Володимиром Путіним, що відбулась 26 січня, президент Сполучених Штатів підтвердив підтримку суверенітету України, а також «дав зрозуміти, що Сполучені Штати будуть діяти рішуче, захищаючи свої національні інтереси у відповідь на дії з боку Росії, які завдають шкоди США або їхнім союзникам».[5] При цьому сторони домовились у короткі строки продовжити дію Договору про стратегічні наступальні озброєння (СНО-3). Як і передбачалося, Байден буде проводити жорстку політику проти Російської Федерації, але, водночас, Вашингтон буде вести з Москвою діалог з питань, що мають стратегічне значення.
Джо Байден – президент, який добре знає Україну. За часів віцепрезидентства він займався українським напрямком та неодноразово відвідував Київ. Нещодавні призначення на ключові посади свідчать про те, що в команді Байдена рішуче налаштовані підтримувати Україну і готові надавати державі необхідну допомогу. Рівень підтримки Сполучених Штатів багато в чому буде залежати від дій самої України. Уряд повинен показати готовність до ефективних реформ, зокрема, в сфері боротьби з корупцією та реформуванні оборонного сектору. При цьому, українська держава має окреслити власні стратегічні пріоритети для більшої прозорості та розуміння з боку американських партнерів того які потреби має Київ. Варто відзначити, що українське питання не буде першочерговим пріоритетом в зовнішній політиці Байдена, беручи до уваги американо-китайське протистояння. Проте, плани нової адміністрації щодо посилення співпраці з європейськими партнерами по НАТО та ЄС задля стримування Росії, і наміри зміцнити систему євроатлантичної безпеки, в цілому, є позитивним сигналом для України в контексті протидії агресії з боку Російської Федерації.
- https://www.eurointegration.com.ua/news/2020/11/23/7116826/
- https://www.eurointegration.com.ua/articles/2021/01/25/7118924/
- https://www.foreignaffairs.com/articles/ukraine/2021–01–19/how–contain–putins–russia
- https://www.dw.com/uk/dzho-baiden-yak-zminytsia-polityka-ssha-shchodo-ukrainy-za-novoho-prezydenta/a-55513294
- https://www.whitehouse.gov/briefing–room/statements–releases/2021/01/26/readout–of–president–joseph–r–biden–jr–call–with–president–vladimir–putin–of–russia/