13 березня 2019 року Палата представників США схвалила чотири документи, які засуджують політику Кремля. Зокрема конгресмени заборонили уряду США будь-коли визнавати юридично або фактично анексію Криму. Вони також поклали на режим президента Путіна відповідальність за смерть Бориса Нємцова. Якщо документи, схвалені палатою представників, а також схвалить сенат, їх передадуть на підпис президенту США.

Одним з ухвалених документів став "Закон про невизнання анексії Криму". Він складається лише з двох сторінок і забороняє державним органам США ухвалювати будь-які дії або надавати будь-яку допомогу, що визнавали б Крим територією Росії. "Політикою Сполучених Штатів є не визнавати де-юре або де-факто суверенітет Російської Федерації над Кримом, його повітряним простором або його територіальними водами", - йдеться в документі. При цьому зазначено, що президент США в окремих випадках може порушити це положення, якщо це буде вкрай важливим для інтересів національної безпеки Сполучених Штатів. Документ конгресмени підтримали переважною більшістю голосів.

Таку ж єдність конгресмени продемонстрували, ухваливши резолюцію, що закликала притягти до відповідальності винних у вбивстві російського опозиціонера Бориса Нємцова і провести справедливе розслідування цієї справи. Документ закликає уряд США піднімати питання про вбивство Нємцова і про притягнення до відповідальності його замовників на будь-яких переговорах з російською владою. В резолюції закликають Росію дозволити міжнародне розслідування цього злочину у співробітництві з ОБСЄ та ПАРЄ. Російське керівництво відкидає будь-які обвинувачення в причетності Кремля до смерті Бориса Нємцова.

Третій ухвалений палатою документ - законопроект "Про прозорість щодо Володимира Путіна". Згідно з документом, американська розвідка може збирати дані про активи Путіна та його оточення. Члени палати запропонували зобов'язати Національну розвідку США спільно з держсекретарем і міністром фінансів підготувати доповідь про фінансовий стан російського президента. Документ має містити дані про активи Путіна, зокрема компанії, які він може використовувати, щоб приховати свої активи. У Кремлі раніше назвали цю ініціативу "русофобськими потугами". Ще один законопроект, "Кремлівський акт", представив демократ Раджа Крішнамурті. Документ вимагає від Нацрозвідки США підготувати три звіти, які міститимуть оцінку намірів політичного керівництва Росії. Документи повинні оцінити можливі загрози з боку Росії для США і союзників у НАТО. Зокрема розвідка має дослідити, яким чином Москва може створювати приводи для суперечок між США та їхніми союзниками.[1]

В Росії вважають, що американський закон, щодо невизнання суверенітету Російської Федерації над Кримом, не матиме жодних реальних наслідків. Про це заявив глава комітету з міжнародних справ в Раді Федерації РФ Костянтин Косачев на своїй сторінці в Facebook, пише «Слово і Діло» в середу, 13 березня. «Схвалення палатою представників конгресу США законопроекту, що забороняє Сполученим Штатам визнавати Крим російським, зрозуміло, не матиме наслідків ні для реального статуса Криму, ні для міжнародної обстановки навколо нього. Але такої мети і не переслідувалося. Адже більшість актів американських законодавців по Росії приймається виключно для внутрішнього користування»5, - заявив Косачов. Він упевнений, що «якщо Конгресу доводиться спеціально забороняти визнання Криму російським, це означає, що, по-перше, таку ймовірність вони вже не вважають гіпотетичної, і, по-друге, віддають собі звіт в тому, що Крим можна вважати українським тільки в безглуздих актах, а не на ділі».[2]

Вже 15 березня було влаштоване спецзасідання у Раді Безпеки ООН на тему: «Символічна дата: п’ята річниця початку окупації Росією Криму: кричуще порушення міжнародного права». Міжнародне співтовариство визнало окупацію та анексію Криму незаконними і засудило дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості» 6. Представник України запропонував позбавити Росію права вето під час обговорення в Раді безпеки ООН питань, що стосуються російської агресії проти України. Таку заяву зробив заступник міністра закордонних справ України Сергій Кислиця на спеціальному засіданні в Раді безпеки ООН, присвяченому 5-річчю російської анексії Криму. У своєму виступі Кислиця процитував слова президента України Петра Порошенка про те, що «настав час, щоб Росію поставили на місце». Він заявив: чим менше спротиву чиниться щодо Росії, тим більше вона відходить від міжнародної системи прав і норм.[3]

Питання позовів України проти Росії дуже погано висвітлюється українською стороною. Жоден з них не перебуває на завершальному етапі, практично всі на початковій стадії – опрацювання позицій сторін. Через це ми маємо успішно завершені позови тільки кількох компаній. Про це у своєму блозі написав дипломат, екс-генконсул України у Стамбулі, голова правління БФ Майдан закордонних справ Богдан Яременко, пише видання «Слово і Діло». Українські позови достатньо складні, тому що перші два – дуже технічні та нам буде складно доводити свою правоту, зауважив він. Є два шляхи повернення Криму – військова операція та переговори, або комбінація цих двох. «Чи є реально така можливість? На сьогодні ні, але це не значить, що немає роботи для того, щоб наближати та створювати таку можливість. Проблема в тому, що влада немає стратегій повернення Криму, не розуміє, що і як вона робить», - наголосив дипломат.

«З одного боку нібито проводиться якась політика, щодо окупованої території. З іншого боку, не визнається окупація. Ще з іншого, ми підписуємо з окупантами Угоду про розподіл квот на вилов риби, в тому числі у водах і тими компаніями, які були украдені в нас росіянами, після окупації Криму»7, - міркує експерт. Немає навіть послідовності у сприйняті окупації, тому все це повільно просувається, вважає Яременко. Експерт наголосив, що потрібно створення інституції кризового менеджменту, де б займалися проблемами Криму в Україні. Він додав, що тут тільки частково є прогрес, бо ми втратили представницький орган, який відстоював інтереси кримчан. Не створено ніякого відповідника Верховної Ради Криму. «Друге, що потрібно робити – це інформаційна пропагандистська кампанія, яка не дасть зникнути Крим з порядку денного. Світове співтовариство повинно хоч в якійсь формі бути заангажованим в ситуації – це вдається шляхом апелювання прав людини в Криму та апелюванням до проблеми мілітаризації Криму»7, - переконаний Ядеменко. Тут Україна поводить себе дуже непослідовно та в цьому руслі робиться щонайменше. «В українському суспільстві немає сумнівів, що Крим – це Україна. Є сумнів, що його можна повернути, через відсутність конкретної програми повернення з боку уряду. Люди не бачать ніякої активності, а відтак не вірять, що це може відбутися. Насправді – це тривалий процес, але реальний. Думаю, що зрештою, Крим повернеться до складу України», - підсумував Богдан Яременко.[4]

Отже, можна зробити висновок, що боротьба за повернення Криму до складу України ще триває. Так, річниця анексії Криму Росією знов висвітлила тверду позицію наших західних друзів, втім залишається лише відкритим питанням скільки ще часу потрібно чекати деокупації Криму. Не змінним залишається лише одне – у зв’язку з тим, що Росія продовжує хилити на своє, варто продовжувати тиснути на Росію.