Інститут зовнішньополітичних досліджень

укр
eng
+38 (044) 287 52 58

Інститут зовнішньополітичних досліджень

тел. +38 (044) 287 52 58

Дії Лукашенка нагадали українській владі про необхідність переглянути сприйняття режиму Лукашенка та розважливо оцінити спектр загроз, які існують на північному кордоні України

23 травня відбулась безпрецедентна подія, яка поглибила кризу у відносинах між Республікою Білорусь та демократичними країнами. Режим Олександра Лукашенка примусово посадив цивільний літак авіакомпанії «Ryanair», що пролітав над територією Білорусі на шляху з Афін до Вільнюса. Лукашенко вдався до цих протиправних дій під приводом того, що на літаку була бомба, яку ХАМАС нібито планував підірвати над Вільнюсом. Як заявив самопроголошений президент Білорусі на зустрічі з парламентарями, членами конституційної комісії і представниками держуправління у Мінську, повідомлення про мінування літака «Ryanair» надійшло зі Швейцарії. Однак, Федеральне управління з міжнародних справ Швейцарії, в свою чергу, заявило, що країна жодним чином непричетна до повідомлення про мінування рейсу Ryanair, який був силоміць посаджений в аеропорту Мінська білоруськими винищувачами. Відверто брехливі та абсурдні заяви керівництва Білорусі щодо захоплення літака тільки підтверджують факт того, що їхньою метою був арешт колишнього редактора опозиційного медіа «NEXTA» Романа Протасевича, який відіграв велику роль в організації та координації протестів після виборів в Білорусі за допомогою медіа-ресурсу. Окрім Протасевича білоруські силовики затримали його дівчину, громадянку Росії Софію Сапегу, яка підозрюється владою Білорусі «у скоєнні злочинів в період з серпня по вересень 2020 року». У разі висунення звинувачень у тероризмі Протасевичу в Білорусі може загрожувати смертна кара. 

Олександр Лукашенко своїми діями підірвав основу безпеки польотів цивільних суден. Фактично, тепер авіакомпанії не можуть бути впевненими, що літаки, які знаходяться у повітряному просторі Білорусі знаходяться у безпеці. Перехоплення цивільного літака білоруською владою прямо порушують положення ст. 3 bis Чиказької Конвенції, яка чітко встановлює, «... що в разі перехоплення не повинно ставитися під загрозу життя та безпека осіб, які знаходяться на борту повітряного судна», більш того «... [держава] має право вимагати посадки в будь-якому зазначеному аеропорту цивільного повітряного судна, [тільки] якщо воно здійснює політ над його територією без дозволу або якщо є розумні підстави вважати, що воно використовується в будь-яких цілях, несумісних з цілями цієї Конвенції».[1]

Зухвале порушення міжнародного права викликало миттєву реакцію з боку Європейського Союзу. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн назвала неприйнятною дану ситуацію в той самий день та попередила, що такі дії повинні мати наслідки. Відповідну реакцію висловили й голова Європейської Ради Шарль Мішель та Високий представник Європейського Союзу Жозеп Боррель. Після цього Білорусь стала чи не головною темою на саміті Європейського Союзу, на якому лідери 27 країн-членів, ухвалили політичне рішення заборонити прольоти літаків із країн ЄС над Білоруссю й припинити авіасполучення білоруських авіакомпаній із територією Євросоюзу. Також, лідери ЄС закликали Лукашенка звільнити Романа Протасевича та Софію Сапегу. На додаток, лідери країн Європейського Союзу прийняли рішення розширити персональні та секторальні економічні санкції проти Білорусі та закликали Міжнародну організацію цивільної авіації розпочати розслідування. Також з боку ЄС була висловлена готовність надати Білорусі 3 мільярди євро допомоги в разі її «демократичної трансформації» щоб допомогти стабілізувати білоруську економіку, реформувати інституції, щоб зробити їх більш демократичними та сприяти підвищенню стійкості. Вочевидь, ця фінансова допомога анонсована не для теперішньої влади Лукашенка, яка після кризи, спричиненої захопленням літака все більше підпадає під залежність Росії. Рішення щодо санкцій з боку Євросоюзу були неочікувано швидко прийняті та в результаті виявились досить жорсткими. Головний удар прийшовся на авіакомпанію «Белавіа», яка й до цього потерпала від серйозних збитків внаслідок пандемії коронавірусу. За 2020 рік пасажиропотік компанії скоротився до 1,7 мільйона чоловік, що більш ніж на 58% менше, ніж в 2019 році.[2] «Белавіа» мала плани в майбутньому збільшити прибутки за рахунок пасажирів, які прямують через Мінськ в європейські міста та Росію, проте відтепер європейський напрямок для неї повністю закритий. Білорусь була популярним транзитним напрямом для українців та росіян після 2014 року. Проте, Україна також не залишила без уваги прояв державного тероризму режиму Лукашенка і стала однією з перших країн, яка відреагувала на перехоплення літака «Ryanair». 24 травня Президент Володимир Зеленський доручив уряду підготувати рішення щодо припинення авіасполучення між Україною та Білоруссю. Відповідне рішення було прийняте вже наступного дня. Тому і тут «Белавіа» втрачає можливість отримати прибуток.  Відтепер перельоти «Белавіа» закордон можливі лише через територію Росії. Лукашенко вже отримав «дружню пропозицію» від російської сторони щодо можливості виконання пасажирських перельотів компанією «Белавіа» на територію окупованого Криму. 

Дії Лукашенка нагадали українській владі про необхідність переглянути сприйняття режиму Лукашенка та розважливо оцінити спектр загроз, які існують на північному кордоні України, що не було зроблено за роки війни з РФ. Збільшення кордону з ворогом на 1084 кілометри це не песимістична перспектива, а об’єктивна реальність. Росія і Білорусь тісно співпрацюють у військовій сфері, постійно проводять спільні масштабні військові навчання, більшість з яких відбуваються на білоруській території. Через дії Лукашенка, відносини Білорусі з Заходом та Україною різко погіршились, а деструктивна динаміка у відносинах завдає удару по економіці Білорусі в цілому, при цьому російський вплив в країні збільшується. 

Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов заявив, що ситуація із примусовою посадкою у Мінську літака авіакомпанії Ryanair має всі ознаки операції спецслужб Росії. Цю інформацію підтверджує американське видання «Vice», яким представник МВС Греції на умовах анонімності повідомив, що троє співробітників спецслужб з російськими паспортами, які працювали в інтересах КДБ, переслідували білоруського журналіста Романа Протасевича під час його відпустки на Криті. Таким чином, Володимир Путін вдало реалізує стратегічну мету поглинання Білорусі. Після кризи, спричиненої захопленням літака, Білорусь фактично втрачає свій авіапростір, опинившись в умовах ізоляції від Заходу і втягування в орбіту РФ, а Лукашенко остаточно втрачає можливість для маневрування між Росією та Заходом. Водночас, можливе рішення  щодо здійснення авіаперельотів на територію окупованого Криму, остаточно руйнує без того складні відносини між Україною та режимом Лукашенка, від чого виграє тільки Путін.

На думку надзвичайного і повноважного посла України у США (2015-2019) Валерія Чалого, не зважаючи на тісний економічний зв’язок з Республікою Білорусь, Україна не має іншого вибору, окрім як діяти чесно та спільно з іншими державами. На думку дипломата, для того, щоб Україна не опинилася під загрозою нападу Росії з території Білорусі, у сусідній країні мають відбутися кардинальні політичні зміни, адже зараз вплив РФ на ситуацію в Білорусі тільки збільшується. «Чи збільшиться вплив Росії? Збільшиться. Він збільшуватиметься і далі, але тут така ситуація, коли гратися вже не вийде – треба добиватися, щоб Білорусь змінилася. І три мільярди, обіцяні владі Білорусі, і сьогоднішня заява білоруської опозиції про нові протести і виступи, і заяви громадських організацій України про підтримку і звільнення політичних в'язнів. Це вже новий етап, який має завершитися, все-таки, зміною в Білорусі – це вже єдиний спосіб гарантувати зараз щось на майбутнє.

Дії Лукашенка це ще один прояв кризи міжнародного порядку, заснованого на правилах. Перехоплення цивільного літака білоруським винищувачем вкотре нагадує про необхідність створення в рамках міжнародного права більш ефективних механізмів реалізації та контролю, включаючи ефективний санкційний механізм для його порушників. Також, варто пам’ятати про роль Російської Федерації в існуванні режиму Лукашенка. Тому, якщо країни-члени Європейського Союзу та НАТО приймуть рішення рішуче боротись з самопроголошеним президентом Білорусі, необхідно вводити санкції не тільки проти оточення Лукашенка, але й проти Російської Федерації, особливо зважаючи на причетність російських спецслужб до операції по захопленню літака та арешту Протасевича. Дії Лукашенка нагадали українській владі про необхідність переглянути сприйняття режиму Лукашенка та розважливо оцінити спектр загроз, які існують на північному кордоні України, що не було зроблено за роки війни з РФ. Збільшення кордону з ворогом на 1084 кілометри це не песимістична перспектива, а об’єктивна реальність. Росія і Білорусь тісно співпрацюють у військовій сфері, постійно проводять спільні масштабні військові навчання, більшість з яких відбуваються на білоруській території. Через дії Лукашенка, відносини Білорусі з Заходом та Україною різко погіршились, а деструктивна динаміка у відносинах завдає удару по економіці Білорусі в цілому. При цьому російський вплив в країні збільшується. 

Керівництво України, в свою чергу, має координувати політику щодо Білорусі з міжнародними партнерами, зокрема, в рамках «Люблінського Трикутника», продовжувати роботу в напрямку диверсифікації продуктів, що досі імпортуються з Республіки Білорусь та зміцнювати обороноздатність північних кордонів держави, який стає ще одним напрямом можливого військового наступу Росії.

 

  1. https://yur-gazeta.com/dumka-eksperta/diyi-bilorusi-pryamo-porushuyut-polozhennya-chikazkoyi-konvenciyi.html
  2.  https://www.reuters.com/article/orutp-belarus-politics-belavia-idRUKCN2DC0F2-ORUTP