Інститут зовнішньополітичних досліджень

укр
eng
+38 (044) 287 52 58

Інститут зовнішньополітичних досліджень

тел. +38 (044) 287 52 58

Дезінформація чи черговий етап підготовки Росії до повномасштабної війни?

Можливість повномасштабного вторгнення Російської Федерації стало головною темою початку листопада. На тлі міграційної кризи на польсько-білоруському кордоні, дане питання відійшло на другий план, однак нарощування сил та масштаби тиску на Україну з боку Російської Федерації при цьому не зменшився. Військова компонента підкріплюється економічним та інформаційно-психологічним впливом на Україну з метою подальшої дестабілізації зсередини та наближення до ймовірного етапу застосування збройних сил. Паралельно перекиданню військ було оголошено про припинення постачання до України вугілля з 1 листопада 2021 року. За даними Міністерства економіки РФ, за дев'ять місяців 2021 року Україна імпортувала з Росії 10,3 млн тон вугілля. Це приблизно третина всього споживання країни від початку цього року.[1] Таке рішення російського керівництва завдає відчутного удару по енергетичному сектору України і ставить під загрозу стале тепло- та електропостачання, а також функціонування ТЕС, ТЕЦ, АЕС та інших промислових об’єктів. Хоча Президент Володимир Зеленський у своєму відеозверненні запевнив громадян, що держава підготувала атомну енергетику та закупила вугілля, тож жодних від'єднань світла чи тепла не буде, така вірогідність існує. На додаток, Росія скорочує транзит газу територією України і у перспективі може повністю його припинити, постачаючи блакитне паливо до Європи через «Північний потік – 2», який наразі проходить етап сертифікації. Енергетична та економічна агресія Росії створює підґрунтя для дестабілізації України і, відповідно до принципів, викладених у 2013 році начальником Генштабу ЗС Російської Федерації Валерієм Герасимовим, подальшого застосування збройної сили.

Перші повідомлення про незвичну активність російських збройних сил та їхню концентрацію поблизу України, з’явились від найбільш авторитетних американських ЗМІ: Washington Post (30 жовтня), Financial Times, Bloomberg. Українська влада дивно відреагувала на повідомлення та назвала це дезінформацією. На тлі попереджень з боку європейських та американських ЗМІ та офіційних осіб, розвідки цих країн, початкова реакція України була неясною і такою, що збіглась з риторикою російських високопосадовців. Ймовірно, чинна українська адміністрація по закритих каналах вела перемовини з російською стороною щодо потенційної зустрічі голів держав у Нормандському форматі та, бажаючи уникнути ескалації, намагалась відтермінувати з реакцією на російські пересування.  Далі, виходячи з аналізу супутникових знімків, експерт вашингтонського Центру військово-морського аналізу (CNA) Майкл Кофман написав, що російська 41-а загальновійськова армія після завершення російсько-білоруських навчань у вересні не повернулася до місця своєї дислокації, а зайняла позиції біля кордону з Україною. 1 листопада онлайн-ресурс Politico опублікував супутникові знімки району біля населеного пункту Єльня в Смоленській області, що безпосередньо межує з Республікою Білорусь.[1]

Таким чином, нарощування військ відбувається як на українському, так і білоруському напрямі. Користуючись ситуацією послаблення влади Лукашенка, Володимир Путін намагається дотиснути нелегітимного президента для аншлюсу Білорусі та остаточного формування Союзної держави. Така ситуація створює додаткові загрози для України у вигляді 1084 кілометрів додаткового кордону з країною-агресором. Олександр Лукашенко вже відкрито говорить про бажання розмістити російські системи С-400 та ракетні комплекси «Іскандер» поруч з українським кордоном. Втрачаючий контроль над Білоруссю Лукашенко вже не буде вирішувати як застосовувати цю зброю. Максимум на який він зможе розраховувати – це керувати країною як частиною Західного військового округу РФ і виконувати накази, що йдуть з Москви. Від Білоруського кордону до Чернігова менш як 100 км, до Києва – 200 км. Накладаючи санкції на білоруського диктатора, США, Євросоюз та Україна лишили Лукашенка спроможності зберігати певну автономію від Москви і тепер їхнім завданням має стати забезпечення безпеки Півночі України, країн Балтії та Польщі від можливого бліцкригу з боку Путіна.

Наразі по лінії Смоленськ-Брянськ-Курськ-Бєлгород вибудовується перший стратегічний ешелон для подальшого наступу. У райони біля Брянська і Курська переміщено 4-у танкову дивізію Росії, яка оснащена танками Т-80У та самохідними гаубицями 2С1 "Гвоздика" та 2С19 "Мста". Американський аналітичний центр CSIS також опублікував знімки, на яких зафіксовані бойові машини піхоти, реактивні системи залпового вогню БМ-21, важкі вогнемети ТОС-1, балістичні ракетні системи малої дальності "Іскандер", буксировану артилерію, зенітні ракети та машини техпідтримки. На додаток до вже згаданої 41-ої загальновійськової армії, яка після маневрів «Захід-2021» не повернулася на місце постійної дислокації до Новосибірська і знаходиться у Погоново, поблизу Воронежа. Росія з Підмосков’я до Єльні перекинула 1-у елітну гвардійську танкову армію, яка є формуванням, що має наступальні функції.

Угруповання у Криму також нарощується. За інформацією заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України генерала-лейтенанта Сергія Наєва, на окупованому півострові після «Захід-2021» залишилося до шести батальйонно-тактичних груп зі складу 58-ї армії Південного військового округу та Повітрянодесантних військ ЗС РФ. З додаткових сил десантників зараз формується новий 56-й десантно-штурмовий полк у Феодосії.[3] На додаток, спостерігається перекидання ешелонів техніки зі Ставропольського краю.

Російська Федерація у жовтні розірвала канали комунікацій з Північноатлантичним альянсом. Нарощування військового угруповання в умовах відсутності прямого діалогу і саботування Російською Федерацією мінських домовленостей, а також відмови від проведення саміту у Нормандському форматі у сукупності викликало занепокоєння у країн-членів НАТО. До того ж, на відміну від весняного перекидання військ, у листопаді передислокація відбувалась приховано. Тому адміністрація США доклала зусиль для налагодження діалогу. До Москви одразу було делеговано голову ЦРУ Уільяма Бернса для визначення справжніх намірів Кремля. Після цього відбулася низка двосторонніх консультацій між США, Україною, ЄС та Великобританією. У ЗМІ з’явилася інформація, що США попередили спочатку Україну, а потім і європейських союзників щодо можливого вторгнення РФ на територію України. Це викликало реакцію, навіть, у традиційно стриманої Франції. Спочатку на рівні міністрів, а потім і сам Еммануель Макрон попередив Володимира Путіна щодо серйозних наслідків таких дій. 15 листопада Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба здійснив робочий візит до Брюсселя де обговорив ситуацію з представниками країн-членів ЄС, генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом, а також міністрами закордонних справ Швеції, Франції та Німеччини. Після зустрічі з німецькими та французькими колегами Дмитро Кулеба пояснив щодо позиції, яку висловив Макрон – йшлося про намір Євросоюзу посилити санкції у разі повномасштабного нападу Росії.

Рішучу позицію зайняли США та Великобританія. Сполучені Штати Америки спрямували у Чорне море есмінець ВМС США USS «Porter» у рамках планового патрулювання. Потім у Чорне море зайшов великий танкер-заправник ВМС США USNS «John Lenthall», а також флагман Шостого флоту ВМС США USS «Mount Whitney». США та Великобританія також продовжують здійснювати спостереження у повітрі та з космосу, за допомогою супутників. Поблизу тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим та Краснодарського краю було зафіксовано патрульний протичовновий літак P-8A Poseidon ВМС США, розвідувальний літак Boeing RC-135W Rivet Joint ВПС США, британський розвідувальний літак Boeing RC-135, розвідувальний літак U-2S і протичовнові Boeing P-8А Poseidon ВПС Великої Британії. За інформацією британського видання The Mirror, Велика Британія наразі створює сили, які складаються з членів Спеціальної повітряної служби (SAS), спеціального розвідувального полку, медиків, інженерів, зв’язківців і до 400 десантників із 16-ї десантно-штурмової бригади, і готова оперативно направити 600 своїх військовослужбовців на територію України.[4] Варто зауважити, що дана інформація поки не отримала підтвердження від керівництва Сполученого Королівства, або більш надійних медіа. Борис Джонсон, однак, після появи інформації щодо можливого розміщення британського контингенту в Україні, звернувся до європейських країн із заявою про те, що незабаром доведеться обирати між купівлею все більшої кількості енергоносіїв з Росії або підтримкою України, миру і стабільності.

Наразі країни-партнери підтримали Україну і рішуче виступили проти російських дій на східному фланзі НАТО. Потенційно, маневри Кремля можуть перерости у військовий наступ на Україну, Польщу та країни Балтії, адже наявних сил Альянсу, що сконцентровані у Балто-Чорноморському регіоні недостатньо для відбиття можливої атаки. Таку думку поділяють експерти провідних американських та європейських аналітичних центрів і визнають самі представники військового командування провідних країн-членів НАТО. Збільшення присутності військ Північноатлантичного альянсу у Балто-Чорноморському регіоні варто розглядати як адекватну відповідь, що може скорегувати баланс сил та змусити РФ відмовитись від планів з захоплення території сусідніх держав. За оцінкою Financial Times, Росія може здійснити повномасштабний напад на Україну вже цієї зими. Північ та столиця України із аншлюсом Білорусі стає значно більш вразливим. Київський напрям має першочергове значення в контексті захисту України, а тому вимагає посилення на тлі загрози з боку створеного Росією наступального ешелону. Реакція НАТО, заява Єнса Столтенберга на конференції NATO Talk 2021 щодо можливого розміщення у Східній Європі американської ядерної зброї, є сильним сигналом на адресу Росії. Однак, задля убезпечення країн регіону від російського вторгнення, цим державам необхідна розширена присутність на місцях передової дислокації конвенційних збройних сил країн-членів НАТО.


 

  1. https://biz.liga.net/ua/ekonomika/tek/cards/rossiya-ostanovila-postavki-uglya-i-elektroenergii-v-ukrainu-my-zamerznem-svet-otklyuchat
  2. https://www.dw.com/uk/viina-nerviv-analityky-pro-stiahuvannia-viisk-rf-na-kordon-z-ukrainoiu-a-59711537/a-59711537
  3. https://www.bbc.com/ukrainian/features-59127578
  4. https://www.radiosvoboda.org/a/news-brytania-ukraina-viyskovi/31560878.html