21 січня 2019 р. у Брюсселі відбулися тристоронні переговори у форматі Україна – Європейська Комісія – РФ, присвячені майбутньому транзиту газу територією України після завершення у 2019 році дії транзитного контракту між НАК «Нафтогаз України» та ПАТ «Газпром». Сторони окреслили свої позиції щодо механізмів реалізації транзиту російського газу.[1]

Україна під кінець тристоронньої зустрічі з представниками Європейської комісії та РФ щодо газових питань отримала пропозицію про можливі обсяги і терміни контракту на транзит газу після 2019 року Як передає Цензор.НЕТ із посиланням на Інтерфакс-Україна, про це заявив глава правління НАК "Нафтогаз України" Андрій Коболєв у Брюсселі в понеділок. "Ми вдячні за пропозицію, яку команда пана Мароша Шефчовича зробила під кінець цих переговорів. Це певна початкова точка відліку, яку ми точно розглядатимемо. Ми вперше її почули, вперше її отримали. Сподіваюся, що найближчі два місяці у нас буде час обговорити це як у "Нафтогазі", так і з акціонером", - сказав він.[2]

За підсумками переговорів Павло Клімкін повідомив, що російська сторона готова продовжити дію чинних контрактів. "Пан Міллер тричі повідомив, що вони готові продовжити існуючі контракти, ці контракти їм, мабуть, в радість", - сказав український міністр. За словами пана Клімкіна, "Газпром" відмовляється від визнання рішень Стокгольмського арбітражу та не визнає нове газове законодавство України, на основі якого і пропонується підписати новий контракт. У Києві вважають, що такими діями Москва хоче затягнути газові переговори до весни-літа 2019 року через вибори президента.

На переговорах Україна заявила, що готова підписати угоду про транзит лише за європейськими правилами, які країна імплементує в законодавство. Російська ж сторона після завершення переговорів підтвердила бажання продовжити дію контрактів та акцентувала увагу на зростанні ризиків транзиту російського газу через Україну. "Очевидно, що ризики надійності транзиту російського газу через Україну та газопостачання українським споживачам в цьому році вищі, ніж в минулому", - цитує пана Міллера російське агентство "РИА Новости". За його словами, об'єми газу, який Україна отримує по реверсу, різко скорочуються, так само як і скорочуються запаси газу в українських сховищах.

А от європейська сторона вийшла з переговорів більш оптимістичною. Єврокомісар Шефчович заявив, що у ЄС хочуть, аби Україна та Росія підписала новий газовий контракт на понад десять років. Він має включати такі об'єми, які були б комерційно цікавими для залучення до української ГТС європейського інвестора з високою репутацією. На цих переговорах європейська сторона передала свої пропозиції про нові умови постачання російського газу до країн ЄС з 2020 року. "Сподіваюсь, що ми будемо мати контракт до кінця року, і довгостроковий транзит через Україну буде забезпечено", - сказав єврокомісар. Наступні газові консультації у тристоронньому форматі заплановані на травень цього року. До цього українська сторона проаналізує пропозиції Єврокомісії та проведе додаткові переговори з цього приводу.[3]

Ще влітку 2018 року Україна та Росія домовилися зустрічатися кожні півтора-два місяці, аби домовитися про нові газові контракти. Проте наступна зустріч відбулася лише тепер - через півроку. На технічні консультації минулого тижня представники Росії не приїхали, зірвавши їх. Тепер спізнилися на півгодини, тож перемовини затягнулися. Українська делегація вийшла незадоволеною. "Ці консультації були сюрреалістичними - російська делегація не приховувала, що чекає на вибори - те, що ми маємо перейти від "договорняків", до нормальних європейських контрактів, плюс російська сторона не визнає рішень Стокгольмського арбітражу", - повідомив Павло Клімкін, міністр закордонних справ України. У Стокгольмському арбітражі, нагадаємо, нав'язані Росією умови постачання газу Україні та його транзиту до ЄС визнані несправедливими. Суд зобов'язав Газпром виплатити Україні чималу компенсацію. Утім Москва не збирається виконувати рішень. Російський міністр так і сказав: не варто чекати на домовленості зараз, бо рішення суду вважає несправедливим.

"Найближчим часом ми очікуємо розгляду апеляційної інстанції рішення в Шведському суді. Це дуже важливий момент тому потрібно відновити баланс інтересів - в першу чергу, для того щоб далі рухатися по обговоренню конкретних параметрів", - заявив Олександр Новак, міністр енергетики Російської Федерації. Російський міністр, натомість, кілька разів під час зустрічі пропонував продовжити чинні контракти. Та вони не відповідають новому українському законодавству, яке адаптоване до європейських директив. Допомогти вирішити ситуацію запропонував віце-президент Єврокомісії, який виступив посередником на зустрічі. "Я висунув сторонам пропозицію, яка передбачає три головні параметри майбутньої угоди: тривалість, обсяги та мита. А також такі важливі параметри, як інвестиції, законодавчі та технічні вимоги. Не вдаючись до деталей, з тим, щоб забезпечити успішний результат, - я переконаний, що це чесна пропозиція, що базується на нашому глибокому аналізі", - зазначив Марош Шефчович, віце-президент Єврокомісії.

Україну така пропозиція задовольнила, утім росіян - зовсім ні. Там стоять на своєму - треба дочекатися рішень судів, а ще - зміни влади в Україні, та й у ЄС. Наступні переговори заплановані на травень.[4]

Зазначимо, що транзит російського газу через газотранспортну систему України є однією з найбільших статей експорту українських послуг та приносить Україні щороку декілька мільярдів доларів. Зокрема, у 2018 році доходи від транзиту російського газу перевищили українські витрати на імпорт газу на 0,7 млрд доларів. Втрата Україною транзиту означатиме втрату значної частини валютної виручки.[5]

Таким чином, сторонам не вдалось дійти спільного консенсусу. Переговори завершились безрезультативно. Відсутність чіткої позиції «Нафтогазу» щодо переговорів з «Газпромом» і послугувало такому розвитку подій. Умови, які були запропоновані Російською Федерацією виявились неприйнятними для України та ЄС, до того ж, запропонований росіянами контракт не відповідає європейськими правилами.

З цієї ситуації варто зробити два висновки: по-перше, Росія не може змиритися з поразкою у Стокгосьмському суді, оскільки завжди звикла відчувати себе переможцем, і тому не має наміру виконувати будь-які судові вердикти які виносяться не на її користь. По-друге, Росія не може допустити щоби газові угоди з Україною укладались за європейськими правилами. Вона воліє бачити Україну своєю власною теріторією на яку мають розповсюджуватись тільки російські правила, тобто: діяти з позиції сили, відноситись до України як до своєї власної колонії і нав’язувати їй кабальні умови контракту. Саме тому Росія буде затягувати ці тристоронні переговори, в надії скасувати рішення Стокгольмського арбітражу в апеляцийних інстанціях та привести до влади в Україні проросійського президента і перетворити його у власну маріонетку.