Цього тижня у Брюсселі відзначали 10 років Східного партнерства. Та головна новина, що пролунала на фоні цього святкування, не стосувалася ні "партнерства", ні навіть Євросоюзу. 13 травня міністр закордонних справ Павло Клімкін вийшов до журналістів та несподівано заявив, що через дії кількох європейських держав Мінські угоди можуть бути вбиті. Причина для такого радикального прогнозу – криза, що розгортається у Раді Європи.

Вже два роки поспіль "Європейська правда" пише про те, як Росія фінансово шантажує РЄ (росіяни припинили платити внески до бюджету цієї організації ) та політично (погрожуючи вийти зі складу організації). Вимога росіян категорична: Рада Європи має скасувати санкційний тиск без жодних передумов на адресу Москви. Перш за все, варто підтвердити: розмови про "Мінськ" та Раду Європи у Брюсселі справді мали місце. Каменем спотикання є процеси, що можуть призвести до зняття з Росії санкційного тиску у Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ). Офіційно – за вимогами, записаними у документах, – санкції з росіян знімати не можна, доки Росія не залишить Донбас та не припинить окупацію Криму. А оскільки мало хто вірить, що виконання обох вимог є можливим, у документах передбачено можливість, що ПАРЄ піде на поступки навіть за часткового виконання вимог.

Наступна сесія ПАРЄ запланована на кінець червня, і вона стане ключовою. По-перше, на цій сесії асамблея обиратиме свого генерального секретаря, наступника Ягланда. З Москви вже звучить погроза: якщо топ-посадовця оберуть без їхніх голосів, Росія його не визнаватиме. По-друге, влітку виповниться два роки відтоді, як Росія не сплачує внески до бюджету Ради Європи. За статутом організації це означає, що проти РФ можуть застосувати нові, додаткові санкції. В Західній Європі багато хто вважає, що цей процес зрештою призведе до виключення або виходу Росії з РЄ. І хоча українська сторона раз за разом наполягає, що не ініціюватиме аж такого суворого покарання росіян (нам самим вигідно, щоби вони лишалися, зокрема, підсудні Європейському суду з прав людини), ця перспектива настільки лякає європейських дипломатів, що вони виявляються готові піддатися на шантаж.

Та чому ця тема стала актуальною зараз, більше ніж за місяць до сесії? Як з’ясувалося, "адвокати РФ" провели перше рішення на шляху до "прощення" Росії. До того ж ухвалили його із шаленою перевагою голосів.[1] 14 травня, коли Клімкін ще проводив переговори у Брюсселі та намагався переконати європейських колег в недоцільності повернення російської делегації в ПАРЕ, у Страсбурзі відбулося засідання Комітету міністрів – ключового керівного органу РЄ. За даними джерел ЄП, 39 із 47 держав-членів підтримали проект міністерського рішення, в якому Комітет міністрів відкрив двері для повернення Росії за надзвичайною процедурою. "Європейська правда" раніше вже повідомляла, що прощення РФ найбільше просувають німці. Як зазначив міністр Клімкін: "Німці це почули, і французи це почули, і голландці. Чи погодилися (з аргументами України. – ЄП) – спитайте у них. Але з німецьким міністром ми окремо дуже довго це обговорювали сьогодні", – заявив він. Голосування у Страсбурзі показало, що німці, французи та голландці хоч і почули, але не погодилися з нами.[2] Але це, на щастя, був не останній бій. Оскільки Комітет міністрів не пішов "на бєспрєдєл" і не став перебирати повноваження інших органів, "прощення росіян" ще має бути підтримане у ПАРЄ. Це – наш головний шанс.

Повернення російської делегації до Парламентської асамблеї Ради Європи на умовах Москви призведе до нової кризи в організації. Як повідомляє "Європейська правда", про це заявив голова української делегації в ПАРЄ Володимир Ар'єв в інтерв’ю DW."Піти на поступки означає прийняти російський шантаж, що буде поганим прикладом для інших членів РЄ. Цей політичний процес може закінчитися суттєвим підривом довіри до Ради Європи з боку правозахисників, громадських організацій, реформаторів. Буде дуже погано, якщо Рада Європи продемонструє, що хтось здобув перемогу, а хтось - поразку. Це призведе до нової кризи в організації, можливо, серйознішої, ніж була", - сказав Ар’єв. Він наголосив, що у Раді Європи намагаються змінити регламент для того, щоб піти назустріч Російській Федерації і не допустити її виходу з РЄ.

"Я можу погодитися з побоюваннями правозахисників з приводу того, що у разі виходу Росії вона перестане бути частиною Європейського суду з прав людини. Це - доволі сильний аргумент. Проте, з іншого боку, Росія не зробила жодного, навіть найменшого кроку на виконання вимог Ради Європи", - сказав Ар’єв. За його словами, серед національних делегацій більш-менш згуртовану, одностайну позицію мають Україна, Грузія, Швеція, Польща. Вони вважають, що безумовного повернення Росії в ПАРЄ бути не може. "Позиції інших делегацій розділилися в залежності від політичних груп, особистих переконань депутатів. На останньому засіданні постійного комітету ПАРЄ в Парижі переважна більшість промовців висловлювалася критично щодо цих планів. Але однозначних висновків я робити не можу, оскільки багато хто й просто промовчав", - зазначив депутат.[3]

Що робитиме Україна? Київ вже офіційно попередив Раду Європи, що готовий до жорстких дій.По суті, йдеться про ультиматум. "На засіданні комітету міністрів 14 травня Україна виголосила заяву про те, що повернення Росії до ПАРЄ без виконання вимог резолюцій є неприйнятним і сприяння КМРЄ цьому процесу є ганебним. Ми наголосили, що це рішення матиме вкрай негативні наслідки не лише для самої Ради Європи, а і в широкому контексті. Якщо рішення призведе до безумовного повернення Росії, то Україна суттєво перегляне обсяг своєї співпраці з Радою Європи аж до виходу з цієї організації, яка втратила довіру до себе. А миттєвим наслідком вже нинішнього рішення є скасування участі Павла Клімкіна у міністерському засіданні.[4]

До протидії готуються також парламентарі."Багато хто готовий аж до припинення роботи делегації. Жорсткі заходи будуть у відповідності до тих рішень, які ухвалить асамблея. Особисто я не бачу сенсу залишатися у ПАРЄ, якщо Рада Європи зруйнує принципи, на яких вона заснована", – розповів Ар’єв. "Головне для президента Зеленського – розуміти, що настрої в ключових столицях Європи дуже нагадують події 1938 року. Зараз також є бажання розвивати стосунки з Росією за рахунок третіх сторін. Не всі поділяють цю політику, але в декількох ключових столицях справді є настрій рухатися цим шляхом. І команда президента Зеленського має усвідомити цей ризик і якомога швидше сформувати свій зовнішньополітичний блок", –заначив Дмитро Кулеба. "Проблеми дуже серйозні, ми п'ять років тримаємо цей фронт, але такого тиску, як зараз, не було ніколи", – зізнався дипломат.[5]

В той же час в Росії не бачать перешкод для участі у червневій сесії ПАРЄ. Заступник голови Міністерства закордонних справ (МЗС) Росії Олександр Грушко під час спідкування з журналістами на полях VI Європейської конференції Міжнародного дискусійного клубу "Валдай" зазначив: "На даному етапі я не бачу жодни перешкод для того, щоб наша делегація брала участь, якщо Комітет міністрів Ради Європи (КМРЄ) прямо заявив про те, що вітаються всі делегації на червневій сесії".[6]

На жаль, ситуація починає все більше загострюватись та й Росія усіма засобами намагається домогтися тримати все під своїм контролем. Таке поблажливе ставлення самої Ради Європи до держави-агресора призведе не тільки до остаточної самодискредитації цієї організації, але й до руйнування європейських цінностей які РЄ покликана захищати. Саме тому Україна докладає неймовірних зусиль аби не допустити повернення Росіїї до складу РЄ.