Характер сучасних загроз державному суверенітету змінюється. Окрім традиційних методів ведення війни держави все частіше вдаються до методів гібридних, з використанням інформаційного впливу та кібератак. На тлі ревізіоністської політики Російської Федерації, демократичні держави об’єднують свої зусилля задля посилення спроможності стримування агресивної політики авторитарних країн. З метою протидії дезінформації з боку авторитарних держав, країни Великої сімки розглядають можливість започаткування відповідного спільного органу. Виступаючи напередодні зустрічі міністрів закордонних справ G7 у Лондоні, першої такої очної зустрічі за останні два роки, Міністр закордонних справ Домінік Рааб заявив, що Великобританія «заохотить G7 разом опрацювати швидкий механізм відповіді», щоб спростовувати російську дезінформацію. «Коли ми побачимо, що поширюють брехню, пропаганду або фейковий новини, ми повинні не тільки поодинці, але і спільно спростовувати їх, розповідати всю правду, в тому числі людям в Росії, Китаї або по всьому світу», - відзначив Рааб. З цього приводу Міністр закордонних справ також прокоментував в своєму інтерв’ю для «The Sunday Times», закликавши союзників серйозно сприймати російську інформаційну загрозу: «Проросійські тролі розміщують коментарі щодо України та інших регіонів як для того, щоб впливати на думку тут (у країнах Заходу), так і для відтворення в російських ЗМІ».[1]
Чому саме Британія стала драйвером протидії російській гібридній війні в рамках G7?
Після виходу з Європейського Союзу Велика Британія опублікувала декілька стратегічних документів, які визначатимуть її подальшу зовнішню політику як глобальної потуги. У стратегії під назвою «Глобальна Британія у конкурентну епоху», що була опублікована у березні цього року, зокрема, зазначається мета протистояти Росії, «державі, що створює найбільшу пряму загрозу національній безпеці Сполученого Королівства». Для досягнення цієї мети Велика Британія буде використовувати багатосторонні формати взаємодії зі своїми союзниками. Тому, можна зробити висновок, що Борис Джонсон по-перше, використовує вікно можливостей для відновлення тіснішої євроатлантичної координації, яке з’явилось після приходу Байдена до Білого дому, адже через низку протиріч, під приводом пандемії, саміт в минулому році не відбувся. По-друге, Лондон розглядає G7 як формат в якому можна на рівних співпрацювати з великими державами для досягнення власних амбітних цілей. Отже, Борис Джонсон, таким чином, зможе разом з іншими лідерами країн Великої Сімки продемонструвати єдність Заходу, і доказати, що G7, всупереч критиці, є не просто елітарним клубом Західних країн, але може бути ефективним інструментом відповіді на глобальні виклики.
Приводом до сумнівів щодо перспектив створення дієвого механізму протидії російській пропаганді в рамках G7 можна вважати факт різних позицій щодо підходів до відносин з Російською Федерацією країн даного формату. США, Канада та Велика Британія знаходяться у відверто конфронтаційній позиції до Росії та Китаю. Японія підтримує партнерські відносини з РФ та веде стратегічний діалог. За часів Абе японській Прем’єр-міністр серед лідерів Великої сімки найчастіше зустрічався саме з Володимиром Путіним. Проте, це обумовлюється радше прагматичною зовнішньою політикою, адже відносини між країнами залишаються досить прохолодними. Між двома державами існують територіальний спір через Курильські острови, а в 2014 році після окупації Кримського півострова Японія запровадила проти Росії санкції. На додаток, Японія є головним військово-політичним союзником Сполучених Штатів Америки, а Китай, головна загроза національній безпеці Японії є геополітичним партнером РФ. Водночас, Франція, Німеччина та Італія підтримують партнерські відносини з Росією і у відносинах з Кремлем скоріше керуються власними прагматичними інтересами, радше ніж загальноєвропейськими.
В останні роки більш чітко окреслюється тенденція регіоналізації Європейського Союзу, яка особливо виразно проявилася на тлі квітневої ескалації навколо українських кордонів, коли східноєвропейські держави одразу виступили на підтримку України, а лідери ЄС Франція та Німеччина вдались до нейтральної риторики, намагаючись уникнути конфронтації з Російською Федерацією. Позиція західноєвропейських держав залишилась незмінною як після лютневого приниження Високого представника Європейського Союзу Жозепа Борреля в Москві, так і після ескалації російсько-українського конфлікту. В цілому, намагання західноєвропейських держав не вступати в конфронтацію з РФ може поставити хрест на ініціативі Великої Британії.
З іншого боку, європейські країни все більше відчувають згубні наслідки російського гібридного впливу в своїх державах. За інформацією впливового німецького видання «Spiegel», Агентство внутрішньої розвідки Німеччини, «Федеральна служба захисту конституції Німеччини», які стежить за платформою «Russia today», заявляють, що RT DE намагається послабити довіру до демократичних інститутів. Агентство заявляє, що між телеканалом і тими, хто намагається підірвати демократичний порядок в Німеччині, а також прихильниками теорії змови, існують тісні зв'язки. І вважає, що новини, які поширює RT DE, є частиною кампанії дезінформації, організованою російською державою. Наразі в німецькій редакції RT працює від 70 до 100 осіб, а в планах компанії окреслюються наміри розширення своєї діяльності та збільшення кількості працівників. У цій же статті видання «Spiegel» наводиться цитата Маргарити Симоньян, головної редакторки РТ «Ми захищаємо свою країну як армія». Дійсно, так само як російські солдати загрожують територіальному суверенітету східноєвропейських країн, так і російські медіа-ресурси загрожують безпеці держав, в яких ці ресурси функціонують.
Зі збільшенням масштабів підривної пропагандистської діяльності авторитарних режимів, демократичні держави усвідомили необхідність протистояти гібридним загрозам, які ці режими створюють. В перспективі, консолідація держав Великої сімки та створення спільного механізму протидії дезінформації, може зміцнити стійкість демократій. Проте, існує небезпека, що даний формат взаємодії не вдасться відтворити в рамках G7, який здебільшого виступав інструментом врегулювання певних економічних питань розвинутих держав Заходу.
Альтернативою може стати партнерство в рамках Північноатлантичного альянсу, адже шість з семи країн Великої сімки є членами НАТО, а Японія, в свою чергу, тісно співпрацює як з альянсом, так і зі Сполученими Штатами Америки. Майбутнє спільного механізму протидії дезінформації буде вирішено на Саміті Великої сімки, який заплановано на 11-13 червня. Після цього, вже 14 червня, відбудеться саміт Північноатлантичного альянсу, а 15 червня, за попередньою інформацією, має відбутися зустріч президентів Сполучених Штатів Америки та Російської Федерації.
- https://www.reuters.com/world/uk/g7-look-rapid-response-mechanism-counter-russian-propaganda-uks-raab-says-2021-05-02/