Інститут зовнішньополітичних досліджень

укр

eng

+38 (044) 287 52 58

Написати нам Підписатися на тижневик

Інститут зовнішньополітичних досліджень

тел. +38 (044) 287 52 58

укр

eng

Написати нам

Підписатися на тижневик

Чи виявився візит «примирення» міністра закордонних справ Угорщини Петера Сіярто до Києва справжнім примиренням?

Впродовж останніх трьох років, за президентства і Петра Порошенка, і Володимира Зеленського, українська сторона говорить про втручання Угорщини у внутрішні справи України та про зазіхання на її територіальну цілісність. В епіцентрі суперечок - близько 150 000 етнічних угорців, які проживають у Закарпатській області. Права яких, на думку керівництва Угорщини, порушуються. Каменем спотикання між Україною та Угорщиною став закон про освіту прийнятий у 2017 році, який Угорщина вважала таким, що порушує права етнічних угорців. Закон зобов'язував навчати дітей з першого класу державною мовою, тобто українською. Особам, які належать до національних меншин, гарантується право на навчання рідною мовою поряд з українською мовою в окремих класах лише у дитячих садочках та початкових класах школи.

На думку Угорщини, це обмежує близько 150 тисяч етнічних угорців, що мешкають в Україні, в праві на отримання освіти рідною мовою. Будапешт заблокував участь України в заходах НАТО і передусім роботу комісії «Україна-НАТО». Це вето досі не зняте, хоч Україна й пішла на поступки і змінила освітній закон. Тепер він передбачає, що в угорських школах на Закарпатті може використовуватися тільки рідна мова, але з п'ятого класу не менш як 20% предметів мають викладатися українською мовою, а у старшій школі ця частка зросте до 60%. Однак Будапешт нещодавно заявив, що зніме блокування засідань Ради «Україна-НАТО» лише тоді, коли угорська громада Закарпаття підтвердить відсутність проблем у здобутті освіти рідною мовою. Також відносини загострились через скандал у 2018 році навколо видачі угорських паспортів українцям в консульстві Угорщини на Закарпатті.

У 2020 році відбувся новий негативний сплеск у двосторонніх відносинах між країнами. Україна звинуватила Угорщину у втручанні у свої внутрішні справи після того, як глава МЗС Угорщини Петер Сіярто звернувся до українських угорців із закликом голосувати на місцевих виборах 25 жовтня за угорську партію і за мера Берегового - угорця. Після чого відбулися обшуки в інституціях угорської громади Закарпаття через «можливе втручання у внутрішні справи України та заподіяння шкоди державній безпеці».

Проте 27 січня до України приїхав міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто. Керівник зовнішньополітичного відомства України Дмитро Кулеба висловлював сподівання, що це буде візит «примирення» після тривалого конфлікту між двома країнами. До того ж напередодні приїзду Сіярто до Києва невідомі надіслали на електронну адресу посольства Угорщини в Україні погрози. «Комусь дуже потрібні дешеві провокації напередодні візиту Петера Сіярто», - зазначив Кулеба. Під час спільного брифінгу пан Сіярто зазначив, що попросив пана Кулебу почати спільну роботу у зв'язку із законом про освіту. «Ми хочемо створити робочу групу, яка отримає повноваження у зв'язку з тим, яким чином треба втілювати закон про освіту. І якщо ці консультації будуть успішними, дуже багато чинників непевності ми зможемо виключити. Це питання 40 шкіл, які працюють у поселеннях із населенням менше 50 тис. Питання кількості годин угорської мови. Отримали обіцянку, що це буде конструктивно розв’язано. Пан міністр мене запевнив, що закон про нацменшини буде узгоджений, будуть проходити консультації з угорською меншиною», - наголосив Сіярто.

Кулеба, своєю чергою, висловив переконання, що законодавство про національні меншини повинно бути інклюзивним. «Тому, коли йдеться, наприклад, про розробку закону про нацменшини, безумовно, процес розробки цього закону має бути інклюзивним і включати залучення представників національних меншин, у тому числі угорської», – сказав голова українського МЗС. На думку Сійярто, законодавство про мову і освіту варто розглядати в комплексі. «Я вважаю, що розглядати потрібно разом як закон про мову, так і закон про освіту. І ми отримали інформацію, що угорська мова вже не належить до регіональних. Також ми отримали інформацію про нові положення закону про мову. Я попросив пана міністра, що, коли вони будуть вести перемови з нацменшинами, вони вели консультації по суті», – розповів він.

Отже, міністри домовилися про проведення переговорів між представниками урядів стосовно мови та освіти, а також онлайн бізнес-форум між підприємцями двох країн. Угорщина, тим часом, пообіцяла Україні кредит на 50 млн євро для будівництва доріг на Закарпатті та заявила про готовність проєкту модернізації моста через річку Тису. Кулеба також повідомив, що зустріч президента України Володимира Зеленського та прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана залишається на порядку денному. Зрештою, як інфраструктурні, так і інші, більш болючі питання, вочевидь, постануть на порядку денному під час візиту до Києва прем’єра Угорщини Віктора Орбана та його зустрічі з Володимиром Зеленським. Планується, що тоді сторони можуть нарешті укласти угоду щодо низки цих суперечливих моментів, яка означатиме реально вихід на новий рівень у взаєминах України та Угорщини. Втім, коли станеться цей візит, поки не відомо: підготовчої роботи ще багато, тож предметно говорити про прогрес поки зарано.

Україна вже зробила чимало поступок на зустріч вимогам угорців. Проте, все залежить від укладення угоди між президентом України та прем’єром Угорщини, чітких домовленостей про яку досі нема. Очевидно, і надалі угорська сторона буде очікувати поступок від України. В цьому і полягає тактика угорської дипломатії: чим на більші поступки іде Україна, тим більші претензії пред’являє Угорщина. І така тактика з боку угорців себе виправдовує, тому, що українська дипломатія сприймає таку тактику. Тож і довгоочікувана угода може бути підписана тільки на умовах Угорщини і чергових поступках України. Але тоді постає питання: чи потрібна така Угода взагалі?