В Парламентській асамблеї Ради Європи дозволили делегації Російської Федерації повернутися в сесійну залу Асамблеї з відновленням усіх прав без виконання жодних умов, які стосуються відновлення територіальної цілісності і суверенітету України, в тому числі припинення окупації Криму та окремих частин Донбасу. Про результати відповідного голосування оголосила президент Парламентської асамблеї Ради Європи Ліліан Морі-Паск'є на засіданні літньої сесії, яка відбувається 24-28 червня у Страсбурзі (Франція). “За” відповідну резолюції проголосувало 118 парламентарів, “проти” проголосувало 62, і ще 10 утрималося. Таким чином в ПАРЄ підтримали проект резолюції про зміцнення процесу прийняття рішень в Асамблеї щодо повноважень і голосування, який створив можливість для зняття санкцій з російської делегації. У зв'язку з цим рішенням, механізм запровадження санкцій, який в ПАРЄ діяв до цього, відтепер скасований.

Члени Асамблеї наголосили на необхідності забезпечення права і обов’язків країн-членів ПАРЄ на представництво і участь в обох статутних органах Ради Європи – Комітеті міністрів і Парламентській асамблеї. В резолюції сказано, що усі парламентські делегації користуються однаковими правами відповідно до регламентних правил і тому на них поширюються однакові зобов’язання відповідно до процедур, які рівною мірою застосовуються до усіх делегацій. “Права членів на голосування, виступи та представництво в Асамблеї та її органах не мають призупинятися або відкликатися в умовах оскарження або перегляду повноважень”, - констатується у резолюції. Таким чином, запроваджені раніше санкції проти делегації РФ знімаються.[1] Члени постійної делегації Верховної Ради України намагалися внести правки в проект резолюції, але вони не знайшли підтримки. Всього розглядалося 220 правок, які у переважній більшості були відхилені. Окремі правки були відкликані їхніми авторами. Розгляд правок тривав близько чотирьох годин.

Під час розгляду правок лунали пропозиції перенести голосування на наступний день, оскільки засідання затягнулося після опівночі, і по факту вже настав наступний день. Однак президент Парламентської асамблеї Ради Європи Ліліан Морі-Паск'є наполягала на продовженні засідання. Крім того, українські парламентарі пропонували відкласти на шість місяців втілення положень цієї резолюції, але ця пропозиція не знайшла підтримки. Також перед голосуванням відбулися дебати щодо проекту резолюції. Представники української делегації наголошували, що з часу анексії Криму в Асамблеї було прийнято 7 резолюцій з конкретними вимогами до Росії щодо відновлення територіальної цілісності і суверенітету України, але Росія жодну вимогу не виконала. Ці аргументи не були взяті до уваги більшістю членів Асамблеї.[2]

Таким чином в Україні утворилися два табори які розділилися з баченням щодо того, чи потрібно нам залишатися в ПАРЄ. Так, наприклад, партія "Слуга народу" виступає проти виходу української делегації з Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) попри повернення Росії до цієї організації. Про це в інтерв'ю "Українському радіо" заявив глава партії Дмитро Разумков. "Позиція партії "Слуга народу" така, що виходити зараз з ПАРЄ не є доцільним, оскільки в подальшому, коли ми пройдемо до парламенту, ми не зможемо представляти Україну на цій арені. Розвернутися й піти — це не конструктивно", – сказав він. На думку Разумкова, рішенню щодо повернення Росії передувала "низка різних дій, а часто й бездіяльності, зокрема й з боку України". "Але все міняється і позиція нового парламенту зможе повпливати на подальші поді"[3], – вважає він.

Існує й інша думка. Григорій Перепелиця, директор Інституту зовнішньополітичних досліджень в інтерв’ю журналу «Країна» зазначає: «Рада Європи повернувши російську делегації в ПАРЄ зрадила своїм власним цінностям, які вона покликана втілювати, за які українці вмирали на Майдані і гинуть на фронті у війні з Росією. Якщо ми повернемося в ПАРЄ, то визнаємо, що окупація Криму була правомірною, що профашистський політичний режим у РФ - це нормально. Це буде наша капітуляція. Безумовно, Україна має припинити свою діяльність в ПАРЄ. Як ми можемо повернутися, коли разом із нами шість країн - Польща, Литва, Латвія, Словаччина, Естонія і Грузія - також відізвали свої делегації? Вони зробили це через нас і заради нас. Маємо далі працювати в інших організаціях. Є Північноатлантичний альянс, Організація Об’єднаних Націй, Євросоюз, Організація з безпеки і співробітництва в Європі. Маємо застосовувати силові засоби дипломатичного тиску, одним з яких є вихід із ПАРЄ»

1 липня стало відомо, що Комітет Верховної Ради у закордонних справах рекомендував парламенту тимчасово не брати участь в роботі Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ). Як повідомляє "Інтерфакс-Україна", членство потрібно припинити до того часу, як будуть отримані висновки Венеціанської комісії. "Ми пропонуємо припинити роботу української делегації в ПАРЄ до висновків Венеціанської комісії і рекомендуємо не відновлювати роботу до виконання важливих моментів, які були у всіх резолюціях, прийнятих ПАРЄ за останні п'ять років", - виступив із заявою глава української делегації в ПАРЄ Володимир Ар'єв на засіданні комітету.[4]

Вже 2 липня Голова Верховної Ради Андрій Парубій скасував запрошення для ПАРЄ проводити спостереження за достроковими парламентськими виборами в Україні. Про це повідомив глава української делегації в Парламентській Асамблеї Ради Європи Володимир Ар'єв. Своєю чергою Парубій підтвердив, що підписав лист до президента Парламентської асамблеї Ради Європи Ліліани Морі Паск'є про відкликання запрошення для міжнародних спостерігачів від ПАРЄ на позачергових парламентських виборах. "Серед міжнародних спостерігачів не можуть бути представники країни-агресора – Росії, які будуть не спостерігачами, а агентами гібридної війни Путіна. Вплив Росії на українські вибори - будь-яким чином – не припустимий", - пояснив він.[5]

В свою чергу Передвиборча делегація Парламентської асамблеї Ради Європи достроково припинила свою роботу в Україні. Як повідомляє "Європейська правда", про це йдеться у заяві на сайті Асамблеї. Делегація ПАРЄ перебувала у Києві 2-3 липня для оцінювання передвиборчої ситуації перед позачерговими парламентськими виборами в Україні, які відбудуться 21 липня. Президент Парламентської асамблеї Ради Європи Ліліан Морі Паск'є висловила жаль з приводу рішення Верховної ради і наголосила: Україна, як член Ради Європи, перебуває під процедурою моніторингу Асамблеї та має зобов'язання запропонувати Асамблеї спостерігати за президентськими й парламентськими виборами.[6]

Звісно, вдавати, що нічого не сталося, та проковтнути геополітичний “злив” України – це цілковита капітуляція перед Російською Федерацією. Важливо розуміти, що Україна знаходилась з самого початку у слабшій геополітичній ролі. Це усвідомлення ніяким чином не обумовлює стратегію капітуляції, але повинно додавати розуміння наших вихідних позицій і впливати на безпосередню реалізацію вітчизняної зовнішньої політики.

Сьогодні Київ програв геополітичну боротьбу: рішення ПАРЄ – це сигнал, що Україна повинна змінити принципи власної зовнішньої політики. Ідейні цілі у нас залишаються сталими: Україна повинна стати членом ЄС та Північноатлантичного альянсу. Щоправда, цілі не повинні ставати інструментами, тільки на яких слід базуватися українській дипломатії.

Українська делегація вже заявила про припинення роботи у ПАРЄ, щоб виразити власний протест проти рішення Асамблеї. Важливо зараз активізувати дипломатію для певного “геополітичного шантажу” Ради Європи, розуміючи при цьому власне місце у системі міжнародних відносин, реальні засоби, які можемо використати та реальні цілі, які хочемо досягти.[7]

Отже, можна охарактеризувати ситуацію таким чином – Європа здала свої позиції перед Росією, повноцінного обіну полонених так і не сталося, хоча це було умовою поверненя Росії до складу ПАРЄ. В чистому виді відбулися кулуарні домовленості між Меркель, Макроном і Путіним, які абсолютно проігнорували інтереси України. Таким чином, рішення України покинути ПАРЄ є вірним, оскільки ПАРЄ повністю дискредитувала себе як міжнародну організацію.