Інститут зовнішньополітичних досліджень

укр
eng
+38 (044) 287 52 58

Інститут зовнішньополітичних досліджень

тел. +38 (044) 287 52 58

Безпека Європи має бути підкріплена субрегіональною інтеграцією

 

28 липня 2020 р. у місті Люблін відбулася зустріч глав зовнішньополітичних відомств України, Польщі та Литви, у результаті якої було створено новий формат взаємодії трьох держав – «Люблінський трикутник». За період існування даного інституційного механізму, Україна Литва та Польща розвинули стратегічне партнерство шляхом проведення спільних консультацій та координації позицій в межах міжнародних організацій. Було проведено зустрічі на рівні заступників міністрів закордонних справ і на рівні Міністрів закордонних справ. Зовнішньополітичні відомства країн також сприяли розвитку молодіжного виміру Люблінського трикутника для активізації контактів на громадянському рівні. У грудні 2021 року в межах Люблінського трикутника відбулося дві зустрічі на найвищому рівні, 2 грудня у форматі відеоконференції, а вже 20 грудня очільники трьох держав провели перший саміт у резиденції «Синьогора» на Івано-Франківщині.

Перед зустріччю президентів, країни Люблінського трикутника продемонстрували достатньо тісний рівень взаємодії. Міністри внутрішніх справ України Польщі та Литви на тлі міграційної кризи на білоруско-польському кордоні проводили консультації та обговорювали можливі варіанти реагування з боку правоохоронних відомств. За словами Міністра внутрішніх справ України Дениса Монастирського, до цього процесу були залучені керівники прикордонної служби, Національної поліції, Національної гвардії та відповідні керівники двох інших держав. Безпекова ситуація обговорювалася і на рівні заступників міністрів закордонних справ, які 11 грудня зустрілися у замку Любарта у Луцьку. На додаток, у грудні було проведено ХІ засідання Міжпарламентської асамблеї, на якій парламентарі трьох країн закликали міжнародну спільноту посилити обмежувальні заходи та санкції проти Російської Федерації до повного відновлення територіальної цілісності України в межах міжнародно визнаних кордонів.

Поточне українське керівництво зробило ставку на просування регіональних ініціатив як засобу поступової інтеграції у євроатлантичні структури та зміцнення безпекового становища навколо держави. Литва та Польща цього року стали одними з перших країн, що підписали Декларацію про європейську перспективу України, у якій визнали, що Україна має європейську перспективу відповідно до статті 49 Договору про Євросоюз та закріпили намір сприяти державі на цьому шляху. Дві країни фактично стали лобістами України у ЄС та НАТО.

Це відбувається на тлі розлому у Північноатлантичному альянсі, адже західноєвропейські країни мають відмінну від східноєвропейських позицію щодо Росії. Так, переважна більшість держав континенту визнає російську загрозу, однак, пропонують різні підходи до її стримування. У цьому відношенні позиція Литви та Польщі збігається з позицією України. Наприкінці листопада Анджей Дуда зробив пропозицію генеральному секретарю Єнсу Столтенбергу підвищити готовність сил НАТО на східному фланзі, розглянути можливість збільшення військової присутності, а також посилення місій, наприклад, місії Air Policing, або будь-які місії спостереження. На його думку, такі дії мають показати всім потенційним агресорам, що НАТО готовий захищати країни Альянсу, а також звернути увагу на безпеку союзників, які не є членами НАТО.[1]

У першу чергу президент Польщі мав на увазі Україну, яка знаходиться під ризиком повномасштабного російського вторгнення. Позиція Анджея Дуди підкріплюється загальною думкою населення. За результатами соцопитування, проведеного організацією SW Research для Rzeczpospolita, 61,9% поляків вважають, що у разі нападу Росії на Україну НАТО має надати військову підтримку Києву.[2] Литва, своєю чергою, в особі міністра оборони Арвідаса Анушаускаса, заявила про готовність передати Україні летальну зброю на тлі загрози з боку РФ. Символічно, що дану заяву міністр зробив під час спільного брифінгу з міністеркою оборони ФРН, країни, яка досі відмовляється постачати та продавати озброєння Україні.

Спільні безпекові загрози сприяють інтеграції трьох держав. Саме питання безпеки і оборони стали центральними у спільній заяві, ухваленій за результатами першого саміту Люблінського трикутника в Гуті Івано-Франківської області. Зокрема, сторони висловили особливу стурбованість у зв’язку з триваючим погіршенням безпекової ситуації і стабільності в регіоні та погодилися з необхідністю спільних зусиль для посилення стійкості до цих загроз для протидії їм у більш ефективний та скоординований спосіб. Серед загроз у заяві вказані проєкт «Північний потік – 2», міграційна криза на білоруско-польському кордоні, а також російська агресія.  Польща та Литва в черговий раз підтвердили свою повну підтримку членства України в ЄС та НАТО. Ця підтримка базується на демократичній традиції, трьох країн, що вказується в ухваленому документі.

 У цьому контексті згадується боротьба за демократію білоруського народу. Даний пункт свідчить про те, що Люблінський трикутник наразі є неповним і у перспективі демократична Білорусь має приєднатись до цього східноєвропейського проєкту. У останньому розділі країни Люблінського трикутника закликали міжнародне співтовариство посилити санкції проти Російської Федерації через її триваючу агресію проти України та ще раз закликали Кремль до деескалації ситуації шляхом відведення своїх військ від кордонів України та з її тимчасово окупованих територій. У цьому спостерігається принципова різниця у підході країн Люблінського трикутника щодо відносин з Росією. Три держави не мають ілюзій щодо сутності російської політики і тому закликають міжнародну спільноту посилювати санкції вже зараз. Умиротворення Російської Федерації не працює, а накладені постфактум санкції вже точно не зможуть запобігти повномасштабній російській агресії.

Анджей Дуда на саміті нагадав слова колишнього польського президента Леха Качинського, який у 2008 році, коли Росія напала на Грузію, зауважив, що наступною буде Україна, потім Балтійські країни і тоді Польща.[3] На тлі відсутності адекватної спільної реакції країн Європи та США на російську агресію, держави Люблінського трикутника, що мають спільні інтереси та відчуття загрози, поглиблюють стратегічне партнерство. Це сприяє стійкості країн-учасниць, а також зміцненню європейської системи безпеки в цілому. Стратегія Володимира Зеленського зі створення регіональних ініціатив призводить до фактичної інтеграції України у НАТО та ЄС, однак, залишає відкритим питання політичного рішення щодо вступу держави до Альянсу.


 

  1. https://www.pravda.com.ua/news/2021/11/25/7315254/
  2. https://www.pravda.com.ua/news/2021/12/5/7316326/
  3. https://www.radiosvoboda.org/a/zustrich-prezydenty-lyublinskyy-trykutnyk/31618003.html