Інститут зовнішньополітичних досліджень

укр
eng
+38 (044) 287 52 58

Інститут зовнішньополітичних досліджень

тел. +38 (044) 287 52 58

Аудит інтеграції України в НАТО (за результатами - візиту делегації Північноатлантичної ради НАТО до Одеси)

Наприкінці жовтня 2019 року на запрошення української влади делегація Північноатлантичної ради НАТО, очолювана генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом та його заступниками Мірчою Джоане і Беттіною Каденбах, перебували з офіційним візитом в Україні, зокрема, в Одесі і Києві.  30 жовтня делегація НАТО прибула літаком до Одеси, де провела переговори з віце-прем'єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитром Кулебою та міністром оборони Андрієм Загороднюком.  Після переговорів Є. Столтенберг і Д. Кулеба провели спільний брифінг. За словами Є. Столтенберга, у стосунках НАТО і України всі чинні формати співпраці об'єднуватимуться в одну програму — «Одна країна — один план». Це питання обговорювалося 25 жовтня під час візиту міністра оборони України А. Загороднюка до штаб-квартири НАТО в Брюсселі. Зустрівшись з Є. Столтенбергом, А. Загороднюк підкреслив, що вступ України до НАТО залишається її ключовим пріоритетом.

У своєму виступі на брифінгу в Одесі генсек НАТО заявив, що Росія повинна вивести всі свої війська з території Донбасу. І висловив упевненість в тому, що тимчасово окуповані Луганськ і Донецьк обов’язково повернуться під контроль України. Очільник Альянсу переконаний в тому, що проведення реформ та підтримка НАТО допоможуть повернути окремі райони Донбасу під український контроль, і що «Росія має нести відповідальність щодо виконання Мінських домовленостей і повинна вивести всі свої збройні сили і своїх офіцерів зі Сходу України та припинити дестабілізацію України».На питання кореспондента агентства «Укрінформ» в Одесі М. Аксанюка чи збирається Україна подавати заявку на отримання Плану дій щодо членства (ПДЧ) віце-прем'єр-міністр Д. Кулеба повідомив, що Україна не буде подавати заявку на ПДЧ, оскільки вважає чинною подану заявку на Бухарестському саміті у 2008 році. За його словами, «питання ПДЧ має бути технічним, а не політичним» і Україні необхідно зосередитися на реформах, поглибленні взаємодії з Альянсом і досягненні сумісності українських Збройних Сил зі збройними силами НАТО. Д. Кулеба повідомив, що Україні потрібно п'ять років, щоб перевести свої Збройні сили на стандарти НАТО. Під час переговорів з Є. Столтенбергом міністр оборони України А. Загороднюк зауважив, що Україна зацікавлена бути невід’ємним членом групи НАТО в Чорному морі з огляду на провокаційні і агресивні дії Росії в Чорному і Азовському морях.[1]

31-го жовтня делегація НАТО працювала у Києві. З ранку цього дня, під головуванням президента України В.Зеленського та генерального секретаря НАТО Є. Столтенберга, відбулося засідання Комісії Україна-НАТО, а згодом і брифінг для журналістів за підсумками цього засідання. Президент В. Зеленський висловив впевненість щодо готовності України до переходу до співпраці з Альянсом в рамках програми розширених можливостей НАТО. Зокрема, він сказав, що українська сторона сподівається на підтримку своєї пропозиції щодо практичних кроків з імплементації Чорноморського пакета НАТО, ухваленого у квітні 2019 року. В. Зеленський зауважив, що Україна фактично розташована на південно-східному фланзі Альянсу і є невід'ємною частиною євроатлантичного безпекового простору, на якому вона «не лише споживач, але й багаторічний постачальник безпеки». Глава держави запевнив гостей, що Україна виконує всі рекомендації Венеціанської комісії щодо Закону про освіту і на даний час «шість із семи рекомендацій вже виконані українською стороною». (Після цієї заяви угорська сторона розблокувала оприлюднення Спільної заяви Комісії Україна-НАТО). Далі президент повідомив, що Україна готова прискорити підготовку до свого членства в НАТО, не знімаючи з порядку денного можливість приєднання України до Плану дій щодо членства в НАТО.

Далі із заявою виступив Є. Столтенберг. Генсек НАТО підтримує зусилля президента В. Зеленського щодо мирного розв’язання конфлікту на Донбасі і висловив сподівання, що Росія виконуватиме свої зобов’язання за Мінськими домовленостями і припинить надавати підтримку бойовиків на сході України та відведе свої сили і техніку з української території. І закликав Росію повернути Україні кораблі, захоплені у листопаді минулого року, забезпечити вільний доступ до українських портів в Азовському морі. Є. Столтенберг нагадав про присутність українських військових в Афганістані, Косово, є частиною сил швидкого реагування НАТО та готуються до участі у навчальній місії НАТО в Іраку. Він запевнив, що НАТО високо цінує партнерство з Україною. Є. Столтенберг поінформував журналістів, що на засіданні Комісії Україна-НАТО було переглянуто комплексний пакет допомоги НАТО Україні через 10 трастових фондів, а також нагадав, що союзники НАТО виділили понад 40 млн євро для підтримки України в таких сферах, як бойове управління і контроль, кібероборона, медична реабілітація. Наприкінці виступу Є. Столтенберг зазначив, що всі союзники погоджуються з тим, що Україна має повністю реалізувати рекомендації Венеціанської комісії щодо національних меншин в Україні. Після брифінгу журналісти отримали текст Спільної заяви Комісії Україна-НАТО з 11 пунктів.

Після них брифінг для журналістів продовжили віце-прем’єр-міністр Д. Кулеба і заступниця генсека НАТО Б. Каденбах. За словами Д. Кулеби, Україна передбачає продовжувати співпрацю з Північноатлантичним альянсом у новому форматі за наступними п’ятьма стратегічними напрямками:

  • реформа сектору оборони та безпеки;
  • розвиток демократичного цивільного контролю над сектором безпеки і оборони;
  • професійна освіта та фаховий розвиток військового і цивільного персоналу;
  • розвиток національної стійкості з метою протидії сучасним викликам та загрозам, включаючи гібридні;
  • безпека людини.

Генеральний секретар НАТО Є. Столтенберг виступив у Верховній Раді зі зверненням до депутатів. При цьому він підкреслив, що «двері НАТО залишаються відчиненими, втім дорога до НАТО є складною». За його словами, Альянс очікує набрання чинності Закону про національну безпеку і реформування Служби безпеки України, зазначивши при цьому, що радники НАТО надаватимуть допомогу українському суспільству у запровадженні євроатлантичних принципів для посилення верховенства права, забезпечення прав меншин і посилення боротьби з корупцією. «Україна пройшла важкий шлях і ще багато що їй треба здолати. НАТО її підтримує», — констатував очільник Північноатлантичного альянсу. [2]

Варто також зазначити, що понад три роки тому Україна поставила собі амбітну мету – перехід на стандарти НАТО до 2020 року. У зв’язку з цим було ухвалено декілька надважливих документів: Стратегію національної безпеки, Воєнну доктрину та Стратегічний оборонний бюлетень. Пріоритетне завдання для оборонного відомства – досягти максимальної взаємосумісності Збройних сил України зі Збройними силами країн-членів Альянсу. “Багато стандартів НАТО вже впроваджено. І вже є індикатори цього: по-перше, покращилося забезпечення військовослужбовців, їхнє екіпірування та харчування, по-друге, на озброєння приймаються сучасні зразки техніки”, – розповідає начальник Управління стандартизації, кодифікації та каталогізації МОУ Олександр Кумеда. Впровадження стандартів НАТО в Україні є основним елементом реформування сектору національної безпеки та охорони. Ключова мета – підвищення рівня боєздатності та обороноздатності української армії. “На даний момент Україна виконала й адаптувала 16% усіх стандартів НАТО”, – говорить Василь Бабич, керівник відділу міжнародних відносин РПР. [3] 

Таким чином, цей візит став знаковою подією у відносинах Україна-НАТО та ще раз продемонстрував підтриму з боку Північноатлантичного альянсу. З нашого боку, влада України підтвердила чітку націленість на отримання членства НАТО і готовність до важкої праці. Але, тим не менш, в наших відносинах зберігається невизначеність. В самому НАТО є внутрішні протиріччя щодо подальшого розширення Альянсу та підтримання євроатлантичної солідарності. Існує проблема стосовно визначення приорітетних для України стандартів НАТО. Оскільки в нас йде війна з Росією, нам потрібно вирішити: або ми імплементуємо стандарти необхідні для взаємосумісноті з іншими натівськими підрозділоми в міжнарожних операціях НАТО під егідою ООН; або стандарти необхідні при вирішенні завдень колективної оборони в рамках членста в НАТО; або якщо та перспектива членства видається не визначеною, то тоді основний акцент має бу зроблений на стандарти які посилюють нашу власну національну оборону. Також, захід не оминув і неприємного моменту, коли нам фактично відсунули ПДЧ, і натомість запропонували його черговий замінник "Одна країна — один план". Тому ми маємо чітко виокремити які стандарти нам потрібні, наполягати на отриманні ПДЧ, продовжувати покращувати відносити з НАТО та досягати більш вагомих зрушень в реформах.

 


[2] Там само.

[3] https://uatv.ua/vstup-do-nato-ukrayina-vzhe-adaptuvala-16-usih-standartiv-alyansu-video/