Інститут зовнішньополітичних досліджень

укр
eng
+38 (044) 287 52 58

Інститут зовнішньополітичних досліджень

тел. +38 (044) 287 52 58

Аналіз зовнішньополітичних програм партій

За даними різних соціологічних опитувань, проведених в Україні останнім часом, шанси на подолання 5-відсоткового бар'єра на дострокових парламентських виборах 21 липня мають партії "Слуга народу", "Опозиційна платформа - За життя", "Європейська солідарність", "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" та "Голос". При цьому, згідно з опитуваннями, "Слуга народу" президента Володимира Зеленського може здобути понад 45 відсотків голосів, "Опозиційна платформа - За життя" - понад 10 відсотків і понад п'ять відсотків голосів - інші названі політсили.

На перший погляд, "Слузі народу" справді вдається дотриматись обіцянки щодо заведення до парламента нових людей. Принаймні жодного народного депутата з нинішньої парламентської каденції у представленому виборчому списку політсили немає. Передвиборна програма "Слуги народу" виглядає досить строкато.[1]

Безпекова політика партії буде зосереджена на вирішенні таких завдань: «забезпечимо законодавчий супровід ініціатив президента, спрямованих на відновлення територіальної цілісності і державного суверенітету України; встановимо витрати на оборону в розмірі не менше 5% ВВП; відновимо реформування Збройних Сил за стандартами НАТО; зупинимо відтік цінних кадрів з армії, введемо систему навчання і перенавчання солдатів і офіцерів; введемо жорсткі покарання за корупцію і розкрадання в Збройних Силах і Міноборони.

Зовнішня політика партії включає такі пріоритети: «ухвалимо закони, необхідні для виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС і розширення співпраці з Євросоюзом і НАТО; підтримаємо ініціативи президента з перезавантаження відносин з найближчими сусідами України на заході; запустимо програму "комерційної дипломатії" для просування українських товарів на глобальні ринки.[2]

Виборчий список "Опозиційної платформи - За життя", натомість, рясніє прізвищами, добре відомими українцям ще з часів Партії регіонів. Його очолюють співголови цієї партії – екс-регіонал Юрій Бойко та Вадим Рабинович, який у 2014 обрався в Раду за списком "Опозиційного блоку". Цілком на своєму місці у першій десятці виглядає і колишній глава адміністрації експрезидента Віктора Януковича Сергій Льовочкін. Увагу привертає і третє місце Віктора Медведчука - кума російського президента Володимира Путіна, та десяте місце у списку його близького соратника та власника каналів NewsOne, 112 та з недавнього часу і ZIK Тараса Козака.

На сайті політсили не знайти її програми, однак у розділі "Ініціативи" зазначається, що однією з головних задач є "відновлення миру у країні", реалізація Мінських угод у повному обсязі, припинення бойових дій на Донбасі та закріплення позаблокового статусу України у зовнішній політиці. Також, на з'їзді партії Медведчук заявив, що Київ має радикальним чином переглянути умови Угоди про вільну торгівлю з ЄС та умови участі України у Світовій організації торгівлі. Очікувано роль Росії у війні на Донбасі та анексія Криму у документах та промовах членів "Опозиційної платформи - За життя" не згадуються взагалі.

Список партійного проекту експрезидента Петра Порошенка складається з народних депутатів чи чиновників лише наполовину. Там, окрім нього самого, не лише його соратники з БПП, але й представники "Народного фронту", серед яких, наприклад, спікер Верховної Ради Андрій Парубій. Втім, у списку є й нові обличчя.

Абревіатура назви партії «Європейська солідарність» чудово ілюструє її головні програмні пункти - забезпечення подальшого руху України в ЄС та НАТО. Серед головних завдань, які озвучив Порошенко на з'їзді політсили, - збереження чинності відповідної норми Конституції, отримання Плану дій на членство у НАТО не пізніше 2023 року та досягнення критеріїв, необхідних для вступу до ЄС у цей самий строк. "Йдемо, щоб не допустити реваншу проросійських сил", - зазначив екс-президент під час партійного з'їзду. Щоправда, яким саме чином "Європейська солідарність" зможе робити це, будучи, як заявив її лідер, у опозиції, Порошенко не уточнив.

Юлія Тимошенко вирішила не експериментувати та зробила ставку на перевірених соратників, серед яких заступник голови фракції "Батьківщини" у парламенті Сергій Соболєв, один із керівників передвиборної кампанії Тимошенко Олександр Абдуллін, її адвокат у "газовій справі" 2011 року Сергій Власенко та керівники обласних організацій "Батьківщини". Серед сподвижників Тимошенко у списку увагу привертають позафракційний народний депутат і бізнесмен Сергій Тарута та колишній голова Служби безпеки України Валентин Наливайченко.

Свої плани у парламенті Тимошенко не приховує - вона не збирається йти в опозицію та закликає створити після виборів "коаліцію дії", в основу якої має бути покладений її "Новий курс", розроблений ще перед президентськими виборами.[3]

В ньому заключається наступне: «Ми ефективно втілюватимемо Угоду про асоціацію Україна–ЄС. Наше майбутнє – в ЄС. Ми послідовно працюватимемо над наданням Україні Плану дій для членства (ПДЧ) в НАТО. Наша безпека – в НАТО. Ми вважаємо відновлення територіальної цілісності та суверенітету України головним пріоритетом. Шлях до миру має розпочатися з безумовного звільнення Росією всіх в'язнів сумління, полонених і заручників. Окрім Мінського процесу і Нормандського формату, ми пропонуємо започаткувати переговори за формулою Будапешт+, залучивши до процесу врегулювання так і держави як США та Велику Британію. Ми наполягаємо на розгляді питань окупованого Донбасу і анексованого Криму в єдиному пакеті. Ми продовжуватимемо активну міжнародну діяльність в рамках Ради Європи, ОБСЄ та Європейської Народної Партії для встановлення миру та повернення українських територій.»[4]

Список "Голосу" співака Святослава Вакарчука, з одного боку, важко назвати однозначно складеним з "нових облич", адже у ньому присутні чимало колишніх чиновників та урядових радників. Втім, усі вони, як і колишня заступниця міністерства економічного розвитку Юлія Клименко чи заступниця міністра охорони здоров'я Ольга Стефанишина мають серед експертів позитивну репутацію налаштованих на реформи людей та, власне, самі походять з експертного середовища чи бізнесу. Також у списку широко представлені активісти, інноваційні підприємці та правозахисники.

Як і "Європейська солідарність", партія Вакарчука також робить акцент на євроатлантичній інтеграції України та збереженні її територіальної цілісності. "Голос" на додачу обіцяє забезпечити "нову політичну культуру та інклюзивну демократію".Текст програми партії, який міститься лише на двох сторінках, складається переважно з загальних фраз, що окреслюють загальну філософію нової політсили, утім не містять конкретних кроків чи заходів.[5]

Як показують нещодавні соціологічні опитування, станом на 30 липня 2019 року в безумовні лідери парламентських виборів пробиваються дві партії це "Слуга народу" (45,2%) та "Опозиційна платформа - За життя" (12%). Таким чином, незважаючи на те, що партії, які подолали барєр в 5% проголосили відданість нинішньому зовнішньополітичному курсу України, вони все одно конкуруватимуть з "Опозиційною платформою - За життя", яка вимагатиме реваншу проросійських сил. Тому, Україна має жодним чином не допустити зміну обраного нами шляху. Європейська та євроатлантична інтеграцію повинна тривати. Відповідно і перемога проєвропейських сил на майбутніх парламентських виборах має відбутися.

 


[1]https://www.dw.com/uk/%D1%81%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BA%D0%B8-%D1%96-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8-%D0%B2%D1%81%D0%B5-%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B2-%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85-%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B2/a-49211981 

[2]https://www.obozrevatel.com/ukr/politics/scho-zibralisya-zminiti-slugi-narodu-opublikovana-povna-programa-partii-zelenskogo.htm 

[3]https://www.dw.com/uk/%D1%81%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BA%D0%B8-%D1%96-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8-%D0%B2%D1%81%D0%B5-%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B2-%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%81%D1%8C% D0%BA%D0%B8%D1%85-%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B2/a-49211981    

[4] https://ba.org.ua/programm/ 

[5]https://www.dw.com/uk/%D1%81%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BA%D0%B8-%D1%96-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8-%D0%B2%D1%81%D0%B5-%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B2-%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85-%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B2/a-49211981