9 травня в Україні на державному рівні відзначили День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Через карантин Україна відмовилась від масових заходів, а ветеранів вітали індивідуально, заявляв напередодні прем'єр-міністр Денис Шмигаль. Проте, за підрахунками Нацполіції, 9 травня в Україні відбулося 290 заходів із покладанням квітів і 50 автопробігів.  Так, у Києві одним із перших, хто вранці 9 травня поклав квіти до Вічного вогню в Парку Слави, був президент України Володимир Зеленський. Вранці пам’ятний молебень з нагоди Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні відслужив у Парку Слави провів очільник Української православної церкви (Московського патріархату) митрополит Онуфрій. Також він та близько 10 священників і ченців поклали квіти до Вічного вогню. До них долучився зокрема й опозиційний народний депутат Вадим Новинський, а після завершення богослужіння всі вони пішли до Києво-Печерської лаври. Серед поодиноких порушень в Києві – використання символіки тоталітарних режимів (радянського та нацистського), яке в Україні заборонене законом.

Депутат від «ОПЗЖ» Нестор Шуфрич, прийшовши з однопартійцями покласти квіти до Вічного вогню, заявив журналістам, що виступає за скасування заборони на «георгіївську» (гвардійську) стрічку та інші радянські військові символи, оскільки український народ є народом-переможцем у Другій світовій війні, а радянські символи Шуфрич відносить до символів Перемоги. Депутат заявив, що виступив із відповідною законодавчою ініціативою. Після покладання квітів депутати від «ОПЗЖ» влаштували автопробіг на раритетних автівках часів Другої світової. Причому лідери фракції Віктор Медведчук та Юрій Бойко їхали на реконструйованих американських військових автомобілях «Вілліс».

У Харкові 9 травня відбулися кілька автопробігів: два з них організували партії «ОПЗЖ» та «Партія Шарія». В третьому використовували раритетні автомобілі, червоні прапори та радянську військову форму. Один з автопробігів організували ветерани АТО/ООС і волонтери – з українською символікою.Також, харківський осередок партії «ОПЗЖ» провів пішу ходу «Безсмертний полк», яка фінішувала на міському Меморіалі слави. Водночас десятки харків'ян, зокрема волонтери та ветерани українсько-російської війни вийшли до волонтерського намету на головну площу міста на неформальну акцію – за єдину Україну та проти російської збройної агресії. У Дніпрі та на Дніпропетровщині Нацполіція нарахувала 11 автопробігів за участю понад двох сотень автівок.Частину з них проводили опозиційні політики. Один із них, Олександр Вілкул, позначив автівки очолюваного ним автопробігу своїм іменем та прапорами з написом «Велика Перемога».

В Одесі активісти та Нацполіція зупинили автопробіг на честь 9 травня через радянську символіку та порушення вимог карантину. Автопробіг на честь пам’ятної дати проводила партія «Опозиційна платформа – За життя». Кілька десятків автівок «ОПЗЖ» були заблоковані поліцією й активістами на Одеському морському вокзалі. Там само поліція затримала відеострімера з числа проросійських активістів. Під час затримання він скандував проросійські гасла. Також, у ніч на 9 травня в Одесі сталася ще одна провокація: невідомі розмалювали стелу з гербом міста (на шляху до аеропорту) в кольори «георгіївської стрічки».  А в Запоріжжі відбувся автопробіг проросійської організації «Полк Перемоги», яку очолює місцевий політик Андрій Іванов. Десятки автомобілів мали на собі червоні прапори. Вони проїхали центром міста, однак в них виникла перепалка з учасниками іншого, проукраїнського автопробігу.[1]

Тим часом і Росія відзначила День Перемоги, попри спалах епідемії коронавірусу і зростання кількості інфікованих. На Красну площу росіяни, зокрема, вивели важку техніку і влаштували кольорове шоу з участю військових літаків. Президент Росії Володимир Путін традиційно поклав квіти до пам’ятника визволителям. Разом з офіційною частиною параду в Росії відбулась щорічна акція «Безсмертний полк» зі значним скупченням громадян, попри чинні карантинні обмеження.[2]

Але найбільш яскраво цього року відзначилась Бірорусь. В Мінську 9 травня відбувся військовий парад із нагоди 75-ї річниці завершення Другої світової війни в Європі. У параді взяли участь близько трьох тисяч військовослужбовців і понад 150 одиниць техніки. Над столицею Білорусі пролетіли 36 літаків і гвинтокрилів. Парад прийняв міністр оборони країни Віктор Хрєнін. Тисячі глядачів зібралися у центрі білоруської столиці, щоб спостерігати за парадом. За порадом спостерігав і президент Білорусі Олександр Лукашенко. "І нехай цього року військовий парад у Мінську стане єдиним на пострадянському просторі, він пройде на честь всіх радянських воїнів, які визволили світ від нацизму", - наголосив він у своїй промові. Він додав, що, вочевидь, багато людей критикуватимуть місце й час проведення параду, але в його країні "просто не могли вчинити інакше", ніж провести це "священне дійство". "Ми схиляємося перед подвигом росіян і білорусів, українців і євреїв, татар і казахів, таджиків і узбеків, киргизів і туркменів, грузинів, вірменів, азербайджанців і молдован, латишів, литовців, естонців. Усіх мешканців Радянського Союзу, бійців руху опору Європи, наших союзників - США, Англії й Китаю", - цитує Лукашенка інформагенція "Інтерфакс". На думку Лукашенка, світ ігнорує трагічні уроки минулого і стає дедалі агресивнішим та небезпечнішим. Лукашенко уточнив, що парад у Білорусі - "не демонстрація сили, а день пам'яті нашої героїчної історії".[3]

Цьогрічна річниця 75-и років перемоги мала б стати, ще більш потужним та масштабним заходом для божевільних любителів святкування Дня Перемоги, якби не спалах коронавірусної хвороби у світі. Навіть Росія, яка кожного року грандіозно відзначає 9 травня, була відносно стриманою, на відміну від Білорусі, яка розмашисто святкувала День Перемоги. Утім цей день не обійшовся без провокацій в Україні, чого варті лише замовні акції депутатів з «ОПЗЖ» в містах України, що влаштували автопробіги з використанням забороненої символіки. Як завжди проросійські сили в Україні начолі з прокремлівською партією «ОПЗЖ» не забарились використати чергову річницю перемоги над нацизмом  для демонстраці належності багатьох міст України до так-званого «русского міра».