Візит Віктора Медведчука та делегації нардепів від "Опозиційної платформи – За життя" на зустріч з депутатами Держдуми та російським президентом 10 березня 2020 року виявився знаковим. Якраз того ж дня, коли Путін, стараннями тієї ж Держдуми, отримав пожиттєве президентство, українські депутати приїхали говорити про якісь "нові механізми", покликані імітувати примирення між Україною та Росією. І в якості такого механізму Медведчук і його компанія намагаються подати ініціативу "парламентського виміру нормандського формату". "Парламентський вимір" це ініціатива Медведчука, який робить все можливе як для того, щоб зберегти політичний вплив в Україні, і тим самим, щоби продемонструвати свою корисність у Кремлі.

Володимир Путін очікувано підтримав цю Ініціативу. Адже ціль цих перемовин у Москві полягала в тому, щоб продемонструвати наяність в Україні альтернативної владі політичної сили, яка виступає за відновлення миру і дружби з Росією. Чого власне і домагається від України сам В.Путін. В цьому сенсі В.Медведчук це реальний актив Путіна в Україні. “Все, що може зробити Путін за допомогою цього активу — це продемонструвати російській аудиторії картинку "українські бояри приїхали на уклін до російського царя". Що особливо приємно і потрібно в той день, коли Путін офіційно став царем”.[1]

Варто зауважити, що В.Медведчук розробив стратегію ще до того, як новообраний парламент України розпочав свою роботу. У перший день сесії він та його однопартійці подали до Секретаріату Верховної Ради низку документів, на які ніхто не звертав уваги. Тоді 20 грудня 2019 року Віктор Медведчук зустрівся з Володимиром Путіним та міністром фінансів Росії Силуановим. А 24 грудня 2019 року Медведчук зустрівся з главою Державної думи РФ В'ячеславом Володіним, який отримав від Путіна вказівки підтримати ініціативу Медведчука. Насправді, саме в цей день було узаконено міжпарламентське об'єднання "Міжпарламентський діалог заради миру: Україна-Росія-Німеччина-Франція", до якого офіційно входив не хто інший, як Віктор Медведчук, який призначив себе головою української частини Асоціації.

Взагалі Медведчук розпочав свій "хрестовий похід за мир" задовго до того, як офіційно став депутатом. Навіть не маючи статусу законодавця, він зумів переконати декількох членів Європейського парламенту підігрувати йому та відвідувати його заходи. Є всі підстави вважати, що поза цими зусиллями були російські спецслужби, які експлуатують свої підпільні та напівофіційні мережі в Європі для створення конференцій та інших подій маргінального характеру, лише щоб масово висвітлювати їх у російських ЗМІ, намагаючись розповсюджувати свої меседжі широкій аудиторії.

17 липня 2019 року телеканали Медведчука «NewsOne» та «112 Україна» транслювали круглий стіл у Брюсселі, де В.Медведчук представив «мирний план» групі членів Європарламенту. Через кілька днів після того, як Віктор Медведчук відвідав Брюссель, його товариші по партії в парламенті України, Нестор Шуфрич і Вадим Рабінович зустрілися в Парижі з французькою сенаторкою Наталі Гуле. Шуфрич та Рабінович переконували Наталі Гуле підтримати їх у просуванні «мирного плану» в Європі. Але, як видно з відео, вона не проявляє великого ентузіазму.

І все ж, через півроку після цієї зустрічі, у січні 2020 року, Віктор Медведчук та його вірний помічник та член партії Олег Волошин влаштували ще одне засідання у Сенаті Франції.  Після зустрічей у Парижі та Берліні Віктор Медведчук оголосив поїздку до Москви. Після спілкування з депутатами Державної думи, український політик оголосив про спільну зустріч парламентарів чотирьох країн у Страсбурзі.  Керівництво Сенату Франції вирішило ж максимально дистанціюватися від ідеї Віктора Медведчука (або, точніше, московської) "ідеї". Те саме сталося і в Бундестазі. І є всі підстави для такої поведінки європейських парламентарів, адже насправді події жодним чином не стосувалися пропаганди ідей миру. В той же час, деякі парламентарі у Франції та Німеччині готові пожертвувати своєю репутацією лише для того, щоб Віктор Медведчук зміцнив свої політичні позиції в Україні.[2]

В чому ж полягає головна загроза Україні в особі пана Медведчука? Віктор Володимирович не має нічого проти України. Він не проти навіть нашої формальної незалежності. Ось тільки уявлення про цю незалежній Україні у нього радикально розходяться з більшістю українців. Медведчук переконаний, що майбутнє України - в політичному, економічному, культурному союзі з Росією. І його ні грама не бентежить, що такою союз за визначенням не може бути не те що рівноправним, а скільки-небудь поважним з російської сторони. Віктор Медведчук давно і послідовно прагне очолити Україну. І його цілком влаштовує, якщо Кремль його призначить українським генерал-губернатором. А для цього Україна повинна бути під Росією, зберігши формальну незалежність. Саме тому він проводить акуратну - без порушення законів - проросійську лінію. Це не примха, це вивірена політична і життєва позиція. І біда в тому, що його політсила набирає 13% з гаком відсотків підтримки з боку маргінальної частини українського суспільства. Свій внесок в збільшення популярності цієї проросійської сили робить потужна і система трансляція українських новинних каналів «NewsOne», «ZIK» та «112 Україна», які висвітлюють те, що відбувається в країні з потрібної Медведчуку і Росії позиції. І все ж головний компонент “непотоплюваності” Віктора Медведчука - це його складно з'ясовні довірчі відносини з Володимиром Путіним.[3]

Отже, Медведчук та його соратники становлять реальну загрозу національній безпеці України. Адже їхні намагання “вирішити питання з війною” на сході України спрямовані лише на задоволення інтересів Москви. Неодноразово однодумці Медведчука використовували європейських представників для розповсюдження своєї брехні. Тому абсолютно неприпустимо щоб ця "5-а російська колона"  представляла не тільки «Парламентський вимір нормандського формату», а й власне Україну на міжнародній арені.